Украинская ассоциация халяль индустрии

Ukrainian Association of Halal Industry

UKRHALAL

У зв’язку з пандемією Covid-19 експорт овочів та фруктів в рази зменшився. На цьому Україна втратила десятки мільйонів доларів.

Український плодоовочевий  експорт у період пандемії  Covid-19 (лютий-липень) скоротився на 43% по відношенню до того ж періоду попереднього року. За цей період виручка України від експорту овочів і фруктів зменшилась до $58,5 млн. Роком раніше за той самий період, виручка з експорту плодоовочевого сектору України склала $101,3 млн. Три групи товарів у цей період забезпечували 64% усієї експортної виручки: грецький горіх, заморожені ягоди і фрукти, а також свіжі яблука. Роком раніше у цей самий період на ці товарні позиції приходилося 74% усього українського плодоовочевого експорту. Відповідно, падіння експорту за ключовими експортним групам стало більш суттєвим – виручка від їх експорту зменшилась рівно у півтори рази по відношенню до минулого року. Також, як повідомляють виробники фруктів і ягід (вирощування яких відбувається за стандартами Халяль), основним їх заробітком, був експорт у країни Арабського світу, але у зв’язку з пандемією Covid-19, експорт цієї продукції у рази зменшився. Також на експорт овочів та фруктів вплинув і той факт, що вартість авіа та морських перевезень значно підвищилася. Логістична сфера України підраховує великі збитки. Відчутні проблеми з транспортуванням продуктів і товарів сільського господарства. У цілому, експерти прогнозують падіння ринку вантажоперевезень щонайменше на 40%.

Не дивлячись на всесвітній карантин у зв’язку з пандемією Covid-19, деякі продовольчі компанії, які сертифіковані за Халяль стандартами не припинили роботу, а навпаки збільшили об’єми експорту у країни Африки та Близького Сходу. Так один з найкрупніших виробників м’яса курятини та найбільш відомих і міцних продуктових брендів в Україні – ТМ «Наша Ряба» за період карантину, з березня по червень 2020 року, збільшив об’єми експорту майже в 2 рази, у порівнянні з другим півріччям 2019 року.

Тим не менш, виробники охолодженого та замороженого м’яса яловичини повідомляють, що експорт даного виду продукту у декілька разів зменшився. Один з виробників м’ясних продуктів повідомив, що за останні декілька місяців карантину експорт м’яса яловичини не відбувався, в той час, як інший виробник взагалі тимчасово призупинив роботу заводу на декілька місяців.

В період карантину м’ясо курятини загалом експортували в такі країни як: Саудівська Аравія, Мавританія, Гана, Гамбія та ОАЕ, а експорт яловичини відбувався у Китай та Казахстан.

Деякі країни  арабського світу, такі як Оман та Лівія, зупинили імпорт товару у зв’язку з тим що більша частина продуктових мереж та дрібних магазинів не працювали майже місяць у зв’язку з пандемією Covid-19.

Таким чином, виробництво яловичини в Україні може значно зменшитись, а виробництво курятини – зрости. Так само у споживанні – об’єми споживання м’яса курятини продовжить збільшуватися. Зміни, які зараз відбуваються на м’ясних виробництвах, тільки підтверджують подібні прогнози, оскільки Україна зараз не має потенціалу експорту яловичини, то у даному випадку, зріст можливий тільки у виробників м’яса курятини.

 

 

Аналітичні дані взяті з аналітичних інструментів Ринки та реєстри світу системи YouControl.

Аналізуючи ситуацію з експортом Халяль продукції завжди цікаво порівнювати показники із минулими роками та прогнозами. Попри пандемію COVID-19, інтерес до Халяльної продукції та послуг стабільно зростає. За даними Організації ісламської співпраці обіг світового ринку продукції Халяль у 2021 році виріс до 7 трлн доларів. Україна, на жаль, не входить до переліку лідерів по виробництві Халяльної продукції, але ми завжди відслідковуємо динаміку розвитку Халяльного ринку в Україні і ведемо моніторинг вітчизняних виробників, які нарощують експортний потенціал нашої держави.

У 2021-му році головним Халяль продуктом, який було експортовано з України найбільше, стало м’ясо курятини, а ТОП-експортерами такої продукції – ПРАТ «МХП» і Птахокомплекс «Дніпровський». Загалом, вітчизняну курятину, що сертифікована за Халяль стандартами, було експортовано до 40 країн Африки і Близького сходу. При цьому, порівняно із 2020 роком, об’єм експорту зменшився майже на 20%. Найбільше Халяль курятини з України імпортували такі країни як Королівство Саудівська Аравія, Азербайджан, Малі, Кувейт та Мальдівські острови. Також було нарощено експорт Халяль курятини до В’єтнаму, а Киргизстан став новим імпортером.

У рейтингу експортерів Халяльної курятини Об’єднані Арабські Емірати посіли 12-те місце, у порівнянні з минулорічними результатами ОАЕ імпортували української курятини вдвічі менше, ніж у минулому році. Крім того, такі країни як Сінгапур, Ірак, Афганістан та Лівія у 2021 році також зменшили імпорт.

На рахунок м’яса Халяльної яловичини, об’єми як виробництва, так і експорту у 2021-му майже не відрізняються від показників 2020 року. З початком пандемії Covid-19 ті виробники, які припинили виробляти Халяль продукцію у 2019 році, на жаль, не відновилися. Зупинився експорт Халяльної яловичини до Казахстану, але вдалося наростити об’єми експорту до Узбекистану. Стабільно здійснювався експорт до Китаю і готової продукції до Йорданії. Також, у четвертому кварталі 2021-го року, Житомирський м’ясокомбінат отримав реєстрації свого виробництва в ОАЕ, що сертифіковано за стандартами країн Перської затоки – GSO 993:2015 і GSO 2055-1:2015, завдяки чому на ринку Еміратів з’явилася Халяльна українська яловичина.

 

 

Gulfood – найбільша і найбільш впливова в світі щорічна виставка харчової промисловості та виробництва напоїв, з найбільшою кількістю відвідувачів, експонентів і бізнес-операцій, проведених протягом чотирьох днів в рамках міжнародної виставки Expo.
Halal World Food – одна зі спеціалізованих виставок, в яку входять всі покупці Халяль, виробники Халяль і експортери Халяль. Щорічно сотні фахівців компаній-виробників Халяль продукції, беруть участь в найбільшій виставці Halal World Food- визнаної найбільшою в світі щорічною виставкою продукції Халяль.
Через пандемію коронавируса організатори Expo 2020 в ОАЕ оголосили, що глобальну подію скасовано. Захід спочатку планувалося провести з 20 жовтня 2020 року по 10 квітня 2021 року. Відповідно до недавньої заяви для преси, виставка Expo тепер буде проходити з 1 жовтня 2021 року по 31 березня 2022 року. Організатори Dubai Expo 2020 також підкреслили, що Covid-19 справив значний вплив на багато країн, і вони заявили про необхідність відкласти відкриття Expo на один рік, щоб дати їм можливість подолати цю проблему.

Через пандемії COVID-19 і в результаті впливу на економіку зовнішніх і внутрішніх шоків ВВП України в 2020 році знизиться на 7%.

 

 

Такі прогнози озвучив консультант Німецької економічної команди (GET) і автор дослідження «Економічний вплив пандемії COVID-19 на Україну» Девід Заха, проведеного командою GET спільно з Інститутом економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД).

 

 

«Пандемія COVID-19 призведе до сильного скорочення ВВП України в 2020 році. У базовому сценарії падіння ВВП становить 7%, що на десять процентних пунктів нижче рівня ВВП, прогнозованого до пандемії COVID-19. За песимістичним сценарієм, рівень падіння ВВП збільшується до -11,2%. Основною причиною такого різкого скорочення є поєднання внутрішніх і зовнішніх шоків. Жорсткі, але необхідні внутрішні карантинні заходи знижують економічну активність в сфері роздрібної торгівлі, ресторанного бізнесу та транспорту. Обсяги експорту та грошових переказів з-за кордону падають, оскільки інші країни також сильно постраждали від пандемії », – пояснює Девід Заха.

 

 

За результатами дослідження, внутрішніх і зовнішніх шоків, викликаних пандемією, в 2020 році інвестиції в економіку України знизяться на 11,2%. Приватне споживання зменшиться на 5,7%.

 

 

Найбільше постраждає транспортна сфера (передбачається скорочення обсягів надання послуг на 14,3% в порівнянні з 2019 роком) і роздрібна торгівля (через карантин і падіння попиту очікується зниження обсягів на 8%).

 

 

Також експерти відзначають, що імпорт знижується в більшому ступені, ніж експорт. У 2020 році імпорт в Україну знизиться на 12,7%, а експорт – на 7,6%.

 

 

«Залишається значна невизначеність. Економічний спад в 2020 році може погіршитися і надалі, якщо стримуючі заходи не вдасться пом’якшити в очікувані терміни. Чим довше триватиме карантин, в результаті якого закриваються підприємства, тим повільніше буде відновлення », – зазначає Девід Заха.

Обсяг світового ринку халяльних продуктів, що 2017 року становив 4 трлн доларів, тепер виріс до 7 трлн. Про це заявив віцепрезидент Туреччини Фуат Октай на VII Всесвітньому саміті халялю, організованому спільно з VIII самітом халялю Організації ісламської співпраці. Він визнає, що халяльну продукцію обирають люди різного віровизнання, бо їх приваблює її якість.

Попри пандемію COVID-19, інтерес до халяльної продукції та послуг стабільно зростає. У саміті беруть участь близько 60 спікерів із понад 20 країн і 400 компаній із 35 країн, що працюють у кількох секторах, зокрема у виробництві харчових продуктів, косметики, текстилю, в медицині, хімії, туризмі й технологіях.

Нині найбільшими країнами-виробниками халяльної продукції є Бразилія, Австралія, Франція, Німеччина та Нова Зеландія, хоча спершу індустрія виникла в Малайзії та Індонезії.

Не дивлячись на те, що 2020 рік видався непростим для бізнесу та світової економіки, деяким українським виробникам м’яса курятини, вдалося збільшити об’єми експорту в країни Африки та Близького Сходу, у порівнянні з показниками 2019 року. Лідерами по експорту стали Агрохолдинг «Миронівський Хлібопродукт» та Птахокомплекс «Дніпровський», виробництва яких сертифіковані за Халяль стандартами, що підтверджує якість продукції та дозволеність для споживання мусульманами.

 

За аналітичними даними Української Асоціації Халяль Індустрії «Укрхаляль», протягом 2020 року з України було експортовано Халяль м’яса і субпродуктів курятини на 55% більше, ніж у 2019-му. Загалом, Халяльну курятину вітчизняного виробництва імпортують майже 50 країн світу, проте у ТОП-5 найбільших імпортерів 2020 увійшли Саудівська Аравія, Мавританія, Мальдіви, Сінгапур та Ірак. При цьому лише в Саудівську Аравію було експортовано майже утричі більше партій замороженого м’яса, ніж у 2019 році.

 

Також, на збільшення об’ємів експорту вплинуло відкриття нового ринку збуту для України – Республіки Сінгапур, а саме акредитовано центр сертифікації «Халяль Глобал Юкрейн» та погоджено п’ять виробників. В результаті цього, у період з липня по грудень, до Сінгапуру було експортовано близько 2 500 тон м’яса. Також у 2020 році об’єм експорту в Афганістан, ОАЕ та Лівію значно зріс (до 10 разів), а новими імпортерами українського Халяльного м’яса стали такі країни як Малайзія, Китай, В’єтнам, Руанда та Грузія.

 

На початок 2020 року припав спалах пташиного грипу H5N1 в Україні (Вінницька область) і викликав тимчасове припинення експорту з України в ЄС, Саудівську Аравію та інші країни Близького Сходу, але вже на початку березня 2020-го торгівлю було відновлено. У зв’язку з пандемією Covid-19 деякі країни арабського світу, такі як Оман, Лівія та Центральноафриканська Республіка час від часу зупиняли імпорт товарів у зв’язку з тим, що більша частина продуктових мереж та дрібних магазинів не працювали, а декілька країн Африки взагалі були змушені відмовитися від закупки українського м’яса Халяль.

 

Що стосується експорту охолодженого та замороженого м’яса яловичини Халяль, у порівнянні з показниками 2019 року, об’єми як виробництва, так і експорту у 2020-му зменшилися удвічі. Стабільна торгівля відбувалась лише в першому кварталі 2020-го до Китаю, Азербайджану та Казахстану. З початком введення карантину деякі виробники, які сертифіковані за Халяль стандартами, призупинили роботу заводів на декілька місяців, а вже з червня припинили постачання продукції у більшість країн Сходу. Останнє півріччя 2020 року експорт Халяльної яловичини невеликими партіями здійснювався до Казахстану, ОАЕ, Мальдів, Ліберії та Габону, але теж не систематично. Проте, таке різке зменшення експорту зобумовлено не лише пандемією Covid-19, а також збройним конфліктом на території Азербайджану. Якщо у 2019 році Азербайджан входив у п’ятірку імпортерів української яловичини Халяль, то з початком загострення відносин із Вірменією імпорт було зупинено.

 

 

Аналітична стаття створена за допомогою власних статистичних даних Української Асоціації Халяль Індустрії «Укрхаляль» та аналітичних інструментів системи YouControl.

Через пандемії COVID-19 і в результаті впливу на економіку зовнішніх і внутрішніх шоків ВВП України в 2020 році знизиться на 7%.

 

 

Про це свідчать дані звіту Єврокомісії за перший квартал 2020 р повідомляє Meat-Inform.

 

 

Україна посіла четверте місце серед топ-експортерів м’яса птиці в ЄС. У минулому кварталі країна займала 3 місце, втім поки в список постачальників додалася Великобританія, яка відокремилася від Євросоюзу і стала новим конкурентом України на європейському ринку.

 

 

Зараз п’ятірка найбільших експортерів курятини в країни Євросоюзу виглядає так: Великобританія (63 тис. Т за перший квартал 2020 г.), Бразилія (57,8 тис. Т), Таїланд (40,79 тис. Т), Україна (23 46 тис . т), Чилі (7,97 тис. т).

 

 

У січні-березні минулого року українські виробники експортували в країни ЄС 31,53 тис. Т м’яса птиці. Таким чином, в першому кварталі 2020 року обсяг продажів скоротилися на 25,6% в порівнянні з тим же періодом минулого року.

В даний час на Сейшельських островах птахофабрики продають свої яйця безпосередньо місцевим споживачам на ринках. Яйце на ринку раніше коштувало близько $ 0,17, але зараз впало до рівня $ 0,06 в залежності від кількості продавців на ринку.

 

 

«До всієї ситуації з Covid-19 виробники яєць могли збувати свою продукцію без особливих скарг. Це просто тому, що багато хто з них були орієнтовані на туристичні заклади. Оскільки той факт, що число туристів в даний час дорівнює нулю, ми знаємо, який вплив це може надати на них », – сказав головний секретар по сільському господарству на Сейшельських островах Антуан Вуса.

 

 

За даними Сільськогосподарського агентства Сейшельських Островів, 23 фермера є активними виробниками яєць, 6 з яких є великими і виробляють близько 22 млн яєць на рік. Один великий власник птахофабрики сказав, що він не зможе підтримувати виробництво, так як 50% яєць, вироблених в країні, зазвичай споживаються готельним бізнесом.

 

 

«Я виробляв майже 15 000 яєць в день, з них тільки 3 000 досягали місцевого ринку через мої 2 магазини», – сказав він.

Катарська компанія QTerminals, яка виграла концесійний конкурс у порту “Ольвія”, оснастила Миколаївську міську лікарню №3 інноваційними ліжками. У такий спосіб міжнародний портовий оператор хоче допомогти місцевим медикам у боротьбі з пандемією.

 

 

“Сьогоднішня епідемія – це наша перевірка на людяність та взаємодопомогу. Ми розуміємо, наскільки важлива підтримка Миколаєва та його мешканців. Адже від забезпечення лікарень та медиків залежить перемога над хворобою. Тому ми повинні пройти цю перевірку на міцність разом”, – прокоментував Невілл Біссет, генеральний директор QTerminals.

 

 

Для потреб пацієнтів нового відділення інтенсивної терапії “Кютерміналз Ольвія”, компанія заснована QTerminals, закупила 50 чотирисекційних ліжок та 50 матраців. Останні комплектовані протипролежневими системами. Меблі призначені для догляду й реабілітації тяжких хворих, зокрема, тих, які під’єднані до апаратів ШВЛ.

 

 

“Ми вдячні катарському оператору QTerminals за соціально відповідальну позицію. Найближчим часом ми плануємо укласти концесійний договір щодо порту Ольвія, але йдеться не тільки про бізнес, а про те, що компанія вже допомагає тут і зараз. Люди, їх здоров’я – головна цінність і нашого Уряду, і QTerminals”, – наголосив Владислав Криклій, міністр інфраструктури України.

 

 

Базовою лікарнею для госпіталізації хворих із коронавірусом стала місцева інфекційна лікарня. Однак, розуміючи темпи поширення хвороби, міська влада підготувала ще два заклади для прийому та лікування хворих на COVID-19. Це міські лікарні №1 та №3. Остання особливо потребувала модернізації, адже може стати ще одним опорним медзакладом крім інфекційної лікарні в місті. Тому оснастити відділення інноваційними ліжками для хворих взялася компанія QTerminals.

 

 

Катарський портовий оператор QTerminals став переможцем конкурсу на концесію порту “Ольвія”. Компанія зобов’язалася інвестувати в розвиток порту 3,4 млрд гривень. Запланований розмір вкладень робить угоду однією з найбільших прямих іноземних інвестицій у портову галузь України за всю історію незалежності. Крім того, QTerminals вкладе 80 млн грн у розвиток інфраструктури Миколаєва.

Share news

UKRHALAL

UKRAINIAN ASSOCIATION HALAL INDUSTRIES

Subscribe to the newsletter

Общее Собрание членов Ассоциации

Высший орган управления, определяющий стратегию и основные направления деятельности Ассоциации. Очередное Общее собрание членов Ассоциации проводится один раз в год не ранее, чем через три, и не позднее, чем через девять месяцев после окончания финансового года. К исключительной компетенции Общего собрания относится решение таких вопросов как: изменение Устава Ассоциации, определение основных направлений деятельности, принципов формирования и использования ее имущества.

Совет Ассоциации

Является постоянно действующим коллегиальным органом управления, осуществляющим общее руководство деятельностью Ассоциации в период между Общими собраниями членов Ассоциации. Совет Ассоциации проводит заседания по мере необходимости, но не реже двух раз в год. Совет формируется в количестве не менее 5 человек на добровольной основе из представителей организаций – членов Ассоциации. По решению Общего собрания членов Ассоциации в состав Совета могут входить независимые члены, которые не связаны трудовыми отношениями с Ассоциацией и ее членами и удовлетворяют требованиям законодательства. В компетенцию Совета Ассоциации входит решение вопросов общего руководства, за исключением решения вопросов, отнесенных к исключительной компетенции Общего собрания членов Ассоциации и исполнительных органов Ассоциации в соответствии с Уставом.

Президент Ассоциации

является единоличным исполнительным органом Ассоциации, избираемым Общим собранием сроком на 5 лет. Президент организовывает и обеспечивает исполнение решений Общего собрания членов Ассоциации и Совета Ассоциации. Президент без доверенности действует от имени Ассоциации, представляет Ассоциацию во всех организациях, как в Украине, так и за границей, самостоятельно принимать решения от имени Ассоциации в пределах своей компетенции.

Президиум

Коллегиальный исполнительный орган, который руководит текущей деятельностью Ассоциации. В состав Президиума входят Президент и два вице-Президента, назначаемые по представлению Совета Ассоциации сроком на 5 лет.

Загальне Зібрання членів Асоціації

Вищий орган управління, який визначає стратегію і основні напрямки діяльності Асоціації. ЧерговеЗагальне зібрання членів Асоціації проводиться один раз на рік. Не раніше, ніж через три і не пізніше, ніж через дев’ять місяців після закінчення фінансового року. До виключної компетенції Загальних зборів належить вирішення таких питань, як зміна Статуту Асоціації, визначення основних напрямків діяльності, принципів формування і використання її майна.

Рада Асоціації

Є постійно діючим колегіальним органом управління, який здійснює загальне керівництво діяльністю Асоціації в період між Загальними зібраннями членів Асоціації. Рада Асоціації проводить засідання в міру необхідності, але не рідше двох разів на рік. Рада формується в кількості не менше 5 осіб на добровільних засадах з представників організацій – членів Асоціації. За рішенням Загальних зборів членів Асоціації до складу Ради можуть входити незалежні члени, які не пов’язані трудовими відносинами з Асоціацією і її членами і задовольняють вимогами законодавства. До компетенції Ради Асоціації входить вирішення питань загального керівництва, за винятком вирішення питань, віднесених до виключної компетенції Загальних зборів членів Асоціації та виконавчих органів Асоціації відповідно до Статуту.

Президент

Є одноосібним виконавчим органом Асоціації, що обирається Загальними зборами терміном на 5 років. Президент організовує і забезпечує виконання рішень Загальних зборів членів Асоціації та Ради Асоціації. Президент без довіреності діє від імені Асоціації, представляє Асоціацію в усіх організаціях, як в Україні, так і за кордоном, самостійно укладає угоди від імені Асоціації в межах своєї компетенції.

Президіум

Колегіальний виконавчий орган, який керує поточною діяльністю Асоціації. До складу Президії входять Президент і два віце-Президента, які призначаються за поданням Ради Асоціації строком на 5 років.

President

Is the sole executive body of the Association, elected by the General Meeting for a term of 5 years. The President organizes and ensures the implementation of decisions of the General Meeting of the Association and of the Association Council. President without power of attorney on behalf of the Association, represents the Association in all organizations, both in Ukraine and abroad, on their own transactions on behalf of the Association within its competence.

Presidium

The collegial executive body that manages the current activities of the Association. The Presidium consists of the President and two vice-presidents, appointed on the proposal of the Board of the Association for a period of 5 years.

 

Association Council

It is a permanent collegial management body performing general management of the Association in the period between the General Meetings of the Association. The Association Council shall meet as required, but at least twice a year. The Council is formed of at least 5 people on a voluntary basis from the representatives of organizations – members of the Association. The General Meeting of the Association members of the Presidium are independent members who are not in labor relations with the Association and its members and meet the requirements of federal law. The Association Council is competent to general management, with the exception of the matters reserved to the exclusive competence of the Association of the Association and the executive bodies of the General Meeting in accordance with the Charter.

General Meeting of Association Members

Supreme governing body that determines the strategy and basic directions of activity of the Association. The next General Meeting of the Association shall be provide once a year. Not earlier than three, and no later than nine months after the financial year end. The exclusive competence of the General Meeting include issues such as: the change of the Charter of the Association, the definition of the main activities, the principles of formation and use of its property.