Японія, Оман, Китай і Південна Корея ще тримають заборона на імпорт української курятини, який був введений через випадок пташиного грипу у Вінницькій області.

 

 

Про це повідомила в.о. глави Госпродпотребслужби Ольга Шевченко, пише «УНІАН».

 

 

«Заборона на імпорт курятини з території Вінницької області ще не зняли Гонконг, Кувейт і Казахстан. При цьому продовжують заборону на торгівлю з усією країною Японія, Оман, Китай і Південна Корея », – сказала Ольга Шевченко.

 

 

За її словами, Євросоюз, Молдова і Об’єднані Арабські Емірати дозволили ввезення птиці з усієї території України, крім 10-кілометрової зони навколо джерела спалаху – агропідприємства «Хутір» в Немирівському районі Вінницької області. Джерело захворювання повністю ліквідовано.

 

 

«Місцева адміністрація оголосила про завершення карантину по грипу птиці в Вінницькій області ще 14 березня. Однак, згідно з міжнародними правилами, територія України буде вважатися вільною від пташиного грипу з 14 травня, тому обмеження на імпорт ряду країн поки діють », – пояснила Ольга Шевченко.

Україна за січень-березень 2020 р збільшила реалізацію м’яса в живій вазі до 853 тис. Т – на 2,9% в порівнянні з аналогічним періодом попереднього року (828,7 тис. Т).

 

Про це свідчать дані Державної служби статистики.

 

Згідно з даними, на тваринницьких підприємствах України в звітному періоді було вироблено для реалізації на забій сільськогосподарських тварин загальною вагою 572 тис. Т, що на 6,3% більше, ніж було вироблено в аналогічному періоді минулого року (538,6 тис. Т).

 

У господарствах населення зокрема реалізовано на забій тварин м’яса вагою 280,7 тис. Т, що на 3,2% менше, ніж за січень-березень минулого року (290,1 тис. Т).

Українські виробники м’яса і м’ясних продуктів знизили ціни на продукцію на внутрішньому ринку.

 

Це демонструють дані Державної служби статистики.

 

 

У першому кварталі 2020 р вітчизняні виробники знизили вартість м’яса і м’ясних продуктів, що продаються в межах України, на 1,9%, в порівнянні з попереднім кварталом.

 

 

Але в той же час виробники підвищили ціни на 0.6% на м’ясо і м’ясні продукти, які експортуються за межі України.

 

 

Для наочності, виробники молока підвищили ціни на продукцію – на 2%, виробники хліба, хлібобулочних та борошняних виробів – на 0,8%, виробники цукру – на 2,7%.

 

 

За даними митної статистики за перший квартал 2020 року Україна імпортувала 2,5 тис. Т свіжої, охолодженої і мороженої свинини. Це майже в три рази менше обсягів надходження такої сировини в відповідний період минулого року.

У короткостроковій перспективі очікується нестача здорової робочої сили, слід очікувати порушення у ланцюгу постачання через нестачу робочої сили, можливі обмеження в частині пересування вантажів відповідними видами транспорту. Ціни на продукцію будуть знижуватися, а ціни на окремі види ресурсів можливо зростуть через дефіцит ресурсів. У компаній прогнозується скорочення виторгу.

 

 

Про це розповіла юрист Юлія Курило. Карантин визнано форс-мажором — це надзвичайні та невідворотні обставини, що об’єктивно унеможливлюють виконання зобов’язань, передбачених умовами договору. Форс-мажор виключає відповідальність за невиконання зобов’язань, за виключенням ст. 625 ЦК.

 

 

Юридичні ознаки форс-мажору наступні: вони не передбачувані на час укладення договору, знаходяться у безпосередньому зв’язку із неможливістю виконання договору, невідворотні (в тому числі щодо наслідків) та виключні (тобто знаходяться поза волею сторін).

 

 

Якщо підприємство не може виконувати свої зобов’язання через карантин юрист радить звернути увагу на зміст договору та дотримуватися передбаченого порядку повідомлення.

 

 

Потрібно обов’язково зафіксуйте дату початку дії непереборної сили.

 

 

«Документуйте всі обставини, що впливають на можливість виконання договору. Збирайте документи від третіх осіб, з метою підтвердження невідворотності, виключності, непередбачуваності обставин, та причинно-наслідкового зв’язку», — радить Курило.

 

 

Після завершення дії форс-мажору потрібно звернутися до відповідну Торгово-промислової палати.

Відтепер українські виробники термічно оброблених продуктів з м’яса птиці, свинини та яєць зможуть отримувати дозволи для експорту продукції на ринок Республіки Сінгапур. Відповідне рішення ухвалило Державне агентство Сінгапуру з питань харчових продуктів.

 

 

Про це повідомляє прес-служба Міністерства закордонних справ України.

 

 

«Будь-які кризи приносять також і нові можливості. Доступ українських товарів на ринок Сінгапуру допоможе нашим підприємцям нарощувати експорт попри коронавірусну кризу», — заявив Дмитро Кулеба, міністр закордонних справ. За його словами, глобальні ринки та ланцюги постачання товарів нині трансформуються через пандемію, і Україна здатна використати зміни на власну користь.

 

 

Насамперед, розкриваючи прихований потенціал експорту на ринки країн Азії.

 

 

Детальні роз’яснення щодо умов експорту до Сінгапуру можна отримати у Державній службі України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.

 

 

Зазначимо, що Українські експортери, які бажають використати нові можливості, мають заповнити анкету українського експортера від Посольства України в Республіці Сінгапур (стосується виключно експорту українських товарів на ринки країн АСЕАН: Брунею, В’єтнаму, Індонезії, Камбоджі, Лаосу, Малайзії, М’янми, Філіппін, Сінгапуру, Таїланду).

 

 

«МЗС України разом з вітчизняними експортерами і надалі відкриватиме нові можливості для українських товарів на ринках Сінгапуру та країн АСЕАН», — наголосив Кулеба.

За даними Reuters, єгипетська влада обговорюють можливість зміни умов міжнародних тендерів із закупівлі пшениці. Постачальники повинні будуть пропонувати ціни не на базисі FOB, як зараз (і окремий тендер за ставками фрахту), а відразу на базисі C & F, повідомляє “ПроАгро Груп” з посиланням на agrotimes.ua.

 

 

Державне агентство GASC також розглядає можливість оплати зерна на наступному міжнародному тендері акредитивами з негайною оплатою за пред’явленням відповідних документів на відвантаження замість діючих зараз відстрочених платежів.

 

 

Передбачається, що оплата акредитивів повинна буде проводитися через Islamic Trade Finance Corporation.

 

 

Крім того, GASC з метою контролю запропонує постачальникам розкривати калькуляцію цін, надаючи дані за цінами FOB і ставками морського фрахту.

 

 

Минулого тижня GASC оголосив тендер із закупівлі пшениці і відразу скасував його через незгоду учасників з новими жорсткими умовами.

Україна збільшила експорт курятини в країни Євросоюзу до 9,7 тис. тонн, що на 18,7% більше у порівнянні з аналогічним місяцем минулого року.

 

 

Проте, Україна скоротила імпорт м’яса птиці з ЄС більш ніж на чверть. Варто зазначити, що Україна зберегла третє місце серед ТОП-експортерів курятини в ЄС, поступившись Таїланду — 26,4 тис. тонн і Бразилії — 27,4 тис. тонн. Водночас Україна у січні скоротила імпорт м’яса птиці з ЄС на 26,3% — до 11,8 тис. тонн. Україна також посідає третє місце серед найбільших імпортерів європейської курятини, поступаючись Гані – 16,5 тис. тонн і Філіппінам — 21,4 тис. тонн.

Поставки соняшникової олії в березні 2020 р скоротилися на 14% до 490 тис. Т в порівнянні з 570 тис. Т в березні минулого року.

 

 

Про це повідомляють аналітики Barva Invest, пише Refinitiv Agriculture в Telegram.

 

 

З початку 2019/20 МР експорт соняшникової олії з України знизився на 2,15%.

 

 

Як показують дані компанії Barva Invest, експортні поставки соняшникової олії з України через морські порти за період вересень 2019 р.-березень 2020 р склали 3,19 млн т в порівнянні з 3,26 млн т за аналогічний період минулого року.

 

 

Нагадаємо, що за 2 місяці 2020 року в Україні було вироблено 1,1 млн т нерафінованої соняшникової олії, що на 15,7% перевищує показник аналогічного періоду 2019 р

У березні експорт українського меду збільшився до 6,9 тис. Т, що означає + 43% до обсягу попереднього місяця, а також + 18% до березня 2019 р

 

 

Цим поділилася Анна Бурка, консультант Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (ФАО) на своїй сторінці в Facebook.

 

 

«Сумарні обсяги експорту за перший квартал 2020 р склали 14,9 тис. (загальною вартістю $ 24,5 млн) перевищивши показники того ж періоду 2019 т 2018 року на 16% і 47% відповідно», – уточнила експерт.

 

 

Головними імпортерами українського меду в січні-березні стали Німеччина (22%), Бельгія (18%) і Польща (17%).

 

 

Анна Бурка підкреслила, що при цьому ціни на український мед на зовнішньому ринку поки не радують.

 

 

«У березні середня ціна по експортних контрактах практично не змінилася в порівнянні з лютим і склала 1,62 $ / кг. (- 12% до березня 2019 р – 27% до аналогічного місяця 2018 г.) », – підсумувала вона.

Міністерство торгівлі Туреччини 24 березня 2020 р опублікувало комюніке №31078, яким встановлює нагляд за імпортом певних сільськогосподарських і продовольчих товарів за допомогою системи реєстрації експортерів.

 

 

Ця вимога буде поширюватися на іноземних експорт горіхів (мигдаль, волоські горіхи і кешью), арахіс, насіння соняшнику, соняшникову олію та інші супутні товари, чай, деякі види перцю, банани, часник і ряд інших продуктів, повідомляє EastFruit з посиланням на дані USDA .

 

 

Міністерство торгівлі Туреччини вимагає реєстрацію кожної партії цих товарів в центрі моніторингу. Імпортери також зобов’язані докладати сертифікати про справжність експортерів, з якими вони ведуть бізнес.

 

 

 

Сертифікація передбачає верифікацію через місцеву торгову палату і консульство Туреччини в країні експортера, і наступну реєстрацію через онлайн-систему, додаючи імена своїх турецьких ділових партнерів. Детальні інструкції по посиланню.

 

 

Метою цього нововведення полягає в тому, щоб отримати більш точну інформацію про ціни певних товарів і для боротьби з незаконною торгівлею цими товарами. Хоча офіційно ці вимоги вступають в чинності 8 травня 2020 року, багато імпортерів уже просять своїх партнерів-експортерів заповнити необхідні документи, щоб уникнути затримки вантажу на турецькому кордоні.