Ще один український виробник отримав сертифікат Халяль

 

15 липня 2021 року виробництво хлібобулочних виробів ТОВ «Чанта Маунт» (адреса виробництва: Київська обл., Вишгородський р-н, с. Нові Петрівці, вул., 1-го Травня, 71), було сертифіковано Центром Сертифікації «Халяль Глобал Юкрейн», згідно із стандартом Халяль GSO 2055-1:2015. Сертифікація Халяль є підтвердженням того, що продукція ТОВ «Чанта Маунт» не містить шкідливих та заборонених Ісламом інгредієнтів. На підприємстві ТОВ «Чанта Маунт» створена потужна виробничо-технологічна лабораторія, яка здійснює контроль якості і безпеки процесів на кожному етапі виробництва від створення рецептури до відвантаження готової продукції.

 

Перелік сертифікованої продукції Халяль можна переглянути на сайті Центру Сертифікації «Халяль Глобал Юкрейн»: http://www.halalglobal.in.ua/ у розділі «клієнти» завантаживши додаток до сертифікату.

 

Придбати Халяль продукцію ТОВ «Чанта Маунт» можна у мережах магазинів: АТБ, Ашан, Метро, Новус, Еко, Аванта, Симпатик, Епіцентр, Сільпо, Фора, Фоззі, Велика Кишеня, Варус, Щирий Кум, Сім’я, Коло, Молоко від фермера, Лоток, Зеркальний.

УУкраїнські виробники молочних продуктів отримали додаткові можливості експорту до Туреччини

Компетентні органи України та Турецької Республіки погодили двосторонню форму сертифікату для експорту українських молочних продуктів.

 

«Домовленість із турецькими партнерами відкриває додаткові можливості виходу на турецький ринок для українських виробників молочної продукції. Це ще один конкретний результат підтримки українського бізнесу завдяки спільним зусиллям МЗС та Держпродспоживслужби», – заявив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.

 

Ознайомитися з формою сертифіката можна на офіційному вебпорталі Держпродспоживслужби у розділі «Міжнародне співробітництво», рубрика «Сертифікати на експорт з України».

 

Хочемо зазначити, що для експорту продукції харчування до Турецької Республіки, деякі імпортери можуть вимагати, аби продукція була сертифікована за стандартом Халяль. Тому УХАІ «Укрхаляль» закликає усіх зацікавлених виробників у експорту до цієї країни заздалегідь дізнаватися умови постачання продукції.

 

Джерело: Держпродспоживслужба

Ферменти у виробництві продукції Халяль

 

В наші дні завдяки стрімкому розвитку біотехнологій, ферментні препарати стали незамінним елементом багатьох харчових технологій. У промисловості ферменти отримують з рослин, тварин і мікроорганізмів (цвілевих грибів, бактерій). Використання останніх має ту перевагу, що дозволяє виробляти ферменти в величезних кількостях за допомогою стандартних методів ферментації. Ферменти вживають у хлібопеченні, при виробництві спирту, фруктових і овочевих соків, дріжджів, сиру, кисломолочного і творожного сиру, м’ясних та рибних продуктів. Так наприклад для виготовлення натурального сиру використовують три види молокозсідального ферменту: Сичужний фермент (тваринного походження, він добувається з шлунків новонароджених телят, шляхом забою тварини); Мікробний фермент (походить від деяких видів цвілі і бактерій); Рослинний фермент (рослинне походження, використовується для виробництва вегетаріанських сирів, а також для здешевлення продукту). Сичужний фермент вводиться в молоко для згортання, формування творожного згустку і відділення сирної маси від сироватки.

 

Як ми бачимо, на сьогоднішній день, майже в кожній галузі харчової продукції використовують ферментні препарати, причому окрема група ферментів забезпечує досягнення конкретних цілей, що дозволяють або поліпшити якість продукту, або збільшити вихід цієї продукції, або здешевити процес, а значить знизити собівартість продукції.

 

У виробництві продукції Халяль також вживають ферменти, і дозволено це в тому випадку, якщо використовуваний продукт не суперечить вимогам Халяль. Таким чином, вся продукція, що містить микробіальну сировину, повинна простежуватися від початкового джерела бактерії або мікроорганізму. Бактерії і мікроорганізми, повинні бути здобуті з Халяль джерела, а також вирощені в дозволеному середовищі.

 

Заборонено використовувати ферменти у виробництві продукції Халяль, якщо:

– бактерії та мікроорганізми, які були здобуті від Харам (забороненого) джерела і вирощувалися в забороненому середовищі;
– бактерії та мікроорганізми, для вирощування яких використовувалися Харам або Наджас (мерзенні для вживання) матеріали на всіх етапах виробництва (відбір, пілотна установка, виробництво);
– продукція, яка містить мікробіальну сировину, вирощену в Харам середовищі;
– всі мікроорганізми, такі як мікроби, грибки і дріжджі, які є токсичними, шкідливими для здоров’я людини або продукт, який був виготовлений в середовищі чи з компонентів, які не є Халяль, не є дозволеними для використання у виробництві  Халяль продукції.