Аналізуючи ситуацію з експортом Халяль продукції завжди цікаво порівнювати показники із минулими роками та прогнозами. Попри пандемію COVID-19, інтерес до Халяльної продукції та послуг стабільно зростає. За даними Організації ісламської співпраці обіг світового ринку продукції Халяль у 2021 році виріс до 7 трлн доларів. Україна, на жаль, не входить до переліку лідерів по виробництві Халяльної продукції, але ми завжди відслідковуємо динаміку розвитку Халяльного ринку в Україні і ведемо моніторинг вітчизняних виробників, які нарощують експортний потенціал нашої держави.

У 2021-му році головним Халяль продуктом, який було експортовано з України найбільше, стало м’ясо курятини, а ТОП-експортерами такої продукції – ПРАТ «МХП» і Птахокомплекс «Дніпровський». Загалом, вітчизняну курятину, що сертифікована за Халяль стандартами, було експортовано до 40 країн Африки і Близького сходу. При цьому, порівняно із 2020 роком, об’єм експорту зменшився майже на 20%. Найбільше Халяль курятини з України імпортували такі країни як Королівство Саудівська Аравія, Азербайджан, Малі, Кувейт та Мальдівські острови. Також було нарощено експорт Халяль курятини до В’єтнаму, а Киргизстан став новим імпортером.

У рейтингу експортерів Халяльної курятини Об’єднані Арабські Емірати посіли 12-те місце, у порівнянні з минулорічними результатами ОАЕ імпортували української курятини вдвічі менше, ніж у минулому році. Крім того, такі країни як Сінгапур, Ірак, Афганістан та Лівія у 2021 році також зменшили імпорт.

На рахунок м’яса Халяльної яловичини, об’єми як виробництва, так і експорту у 2021-му майже не відрізняються від показників 2020 року. З початком пандемії Covid-19 ті виробники, які припинили виробляти Халяль продукцію у 2019 році, на жаль, не відновилися. Зупинився експорт Халяльної яловичини до Казахстану, але вдалося наростити об’єми експорту до Узбекистану. Стабільно здійснювався експорт до Китаю і готової продукції до Йорданії. Також, у четвертому кварталі 2021-го року, Житомирський м’ясокомбінат отримав реєстрації свого виробництва в ОАЕ, що сертифіковано за стандартами країн Перської затоки – GSO 993:2015 і GSO 2055-1:2015, завдяки чому на ринку Еміратів з’явилася Халяльна українська яловичина.

 

 

 

Інтерес до рослинного м’яса стає світовим трендом. Багато споживачів відмовляються від м’яса тваринного походження віддаючи перевагу рослинному. Але що ж таке рослинне м’ясо, невже воно так корисно і чи дійсно може повноцінно замінити м’ясо, яке ми звикли споживати, та найголовніше – чи є даний вид м’яса Халяль?

 

На відміну від звичайного тваринного м’яса, основою м’яса рослинного є рослинний білок, який отримують із сої, гороху, пшениці, рідше з соняшнику, грибного міцелію, квасолі, картоплі. Багато людей, які віддають перевагу Халяль продуктам, припускають, що все, що пов’язано з рослинністю – автоматично є Халяль. У випадку з рослинним м’ясом є ймовірність того, що даний продукт не буде Халяль, в залежності від того, яка сировина використовувалася для його виготовлення.

 

Далі ми розглянемо, в яких випадках рослинне м’ясо буде Халяль, а в яких не Халяль.
Як вже зазначалося, варіанти виготовлення рослинного м’яса є різні. Якщо для виготовлення рослинного м’яса використовувалася соя, є ризик того, що даний продукт не буде Халяль, оскільки часто соя може виявитися генномодифікованою, а згідно зі стандартом Халяль, ГМО продукти є забороненими.

 

Для того, щоб рослинне м’ясо набуло червоного кольору, в якості барвника може використовуватися сік буряка, сік чорної моркви або ж легоглобін (легоглобін – різновид гемоглобіну, що міститься в бобових рослинах). Для виготовлення рослинного м’яса також використовуються дріжджі, які вступають в реакцію з легоглобіном шляхом ферметаціі (читайте статтю про ферменти). Для того, аби рослинне м’ясо смакувало як справжнє м’ясо – до сировини додають різні ароматизатори і поліпшувачі смаку. Барвники, ароматизатори та ферменти можуть бути як Халяль так і не Халяль.

 

Що ж стосується використання пивних дріжджів, важливо щоб у момент процесу виготовлення дріжджів було використане підходяще для Халяль середовище. Дріжджі, отримані з крохмаловмісних рослин, ячменю, кукурудзи, рису – є дозволеними до вживання мусульманам. Якщо ж дріжджі були отримані в процесі бродіння пива, то даний вид продукту буде вважатися забороненим (Харам). На сьогоднішній день пивні дріжджі найчастіше отримують з одноклітинних грибів.

 

У рослинному м’ясі міститься багато білка, рослинних олій і клітковини і тому воно цілком може замінити споживання звичного нам м’яса, адже за смаком рослинне м’ясо майже не відрізняється від тваринного.

 

Як ми бачимо, м’ясо, виготовлене з рослинної продукції, не означає його Халяльний статус. Як і у випадку з м’ясом тваринного походження, рослинне м’ясо повинно пройти перевірку органів сертифікації Халяль, щоб підтвердити, що воно є дозволеним для мусульман.

 

Особливості культури харчування в Ісламі сформувалися під час життя Пророка Мухаммада (С.В.С.). Решта століття релігійні приписи щодо їжі додавалися з приходом нових народів, а також нових технологій по виготовленню харчової продукції, засновуючись на початковому джерелі: Корані та Cунні.

 

З приходом нових технологій, а також різноманітності харчової продукції, мусульмани все частіше стали шукати відповіді на запитання: чи є дозволеним той чи інший харчовий продукт? Як ми вже зазначили вище, джерелом визначення дозволеності та заборонності їжі в першу чергу є Коран і Сунна, на основі яких ісламські вчені роблять висновок про дозволене (Халяль) та заборонене (Харам) в Ісламі.

 

На жаль, в наші дні слово «Халяль» асоціюється лише з м’ясними виробами. Насправді, в будь-яких харчових продуктах можуть бути заборонені для мусульман інгредієнти або добавки. Споживачі все частіше в складі на упаковці можуть побачити харчові добавки, деякі з яких є забороненими у споживання для мусульман. У даній статті мова піде про таку добавку, як Е236 або ж мурашина кислота.

 

Добавка Е236 чи як інакше її називають мурашина кислота або метанова кислота, за своєю природою вона може бути, як Халяль (дозволеною) так і Харам (забороненою). Забороненою вона вважається в тому випадку, якщо вона є тваринного походження. В такому випадку її добувають шляхом виділення жала бджіл або ж її отримують з тіла мурахи. У натуральному вигляді мурашина кислота міститься в невеликих кількостях в кропиві, в ялинових голках, в медові, малині і черешні, що апріорі є Халяль. В наш час харчову добавку Е236 отримують шляхом хімічної реакції між монооксидом вуглецю СО і їдким натрієм, що також є дозволеним (Халяль) у використання в допустимих кількостях.

 

Мурашину кислоту (Е236) використовують як консервуючий і антибактеріальний агент при заготівлі корму для тварин, а також в медицині, косметології, косметиці, папері для упаковки продуктів і в текстильній промисловості. У харчовій промисловості добавку Е236 використовують, як консервант при виробництві консервованих і молочних продуктів, безалкогольних напоїв. Крім того, консервант Е236 іноді можна зустріти в кондитерських виробах.

 

Як ми бачимо спектр застосування мурашиної кислоти або ж добавки Е236 – не маленький. І визначити її дозволеності (Халяль) можна дізнавшись початкове її походження, якщо ж добавка тваринного походження –  Харам, якщо ж рослинного або хімічного – Халяль.

 

В наші дні завдяки стрімкому розвитку біотехнологій, ферментні препарати стали незамінним елементом багатьох харчових технологій. У промисловості ферменти отримують з рослин, тварин і мікроорганізмів (цвілевих грибів, бактерій). Використання останніх має ту перевагу, що дозволяє виробляти ферменти в величезних кількостях за допомогою стандартних методів ферментації. Ферменти вживають у хлібопеченні, при виробництві спирту, фруктових і овочевих соків, дріжджів, сиру, кисломолочного і творожного сиру, м’ясних та рибних продуктів. Так наприклад для виготовлення натурального сиру використовують три види молокозсідального ферменту: Сичужний фермент (тваринного походження, він добувається з шлунків новонароджених телят, шляхом забою тварини); Мікробний фермент (походить від деяких видів цвілі і бактерій); Рослинний фермент (рослинне походження, використовується для виробництва вегетаріанських сирів, а також для здешевлення продукту). Сичужний фермент вводиться в молоко для згортання, формування творожного згустку і відділення сирної маси від сироватки.

 

Як ми бачимо, на сьогоднішній день, майже в кожній галузі харчової продукції використовують ферментні препарати, причому окрема група ферментів забезпечує досягнення конкретних цілей, що дозволяють або поліпшити якість продукту, або збільшити вихід цієї продукції, або здешевити процес, а значить знизити собівартість продукції.

 

У виробництві продукції Халяль також вживають ферменти, і дозволено це в тому випадку, якщо використовуваний продукт не суперечить вимогам Халяль. Таким чином, вся продукція, що містить микробіальну сировину, повинна простежуватися від початкового джерела бактерії або мікроорганізму. Бактерії і мікроорганізми, повинні бути здобуті з Халяль джерела, а також вирощені в дозволеному середовищі.

 

Заборонено використовувати ферменти у виробництві продукції Халяль, якщо:

– бактерії та мікроорганізми, які були здобуті від Харам (забороненого) джерела і вирощувалися в забороненому середовищі;
– бактерії та мікроорганізми, для вирощування яких використовувалися Харам або Наджас (мерзенні для вживання) матеріали на всіх етапах виробництва (відбір, пілотна установка, виробництво);
– продукція, яка містить мікробіальну сировину, вирощену в Харам середовищі;
– всі мікроорганізми, такі як мікроби, грибки і дріжджі, які є токсичними, шкідливими для здоров’я людини або продукт, який був виготовлений в середовищі чи з компонентів, які не є Халяль, не є дозволеними для використання у виробництві  Халяль продукції.

 

Заголовки про те, що м’ясо із пробірки було дозволено для продажу в країні Сінгапур (чисельність мусульман становить близько 20%), викликало ряд суперечок на рахунок того, чи є це м’ясо Халяль і чи можна його споживати мусульманам.

М’ясо з пробірки, також відоме як культивоване м’ясо або штучне м’ясо – це м’ясо, що вирощується в лабораторних умовах шляхом взяття стовбурових клітин із м’язової або жирової тканини тварини і поміщення їх в середовище, сприятливе для їх росту. Ці клітини поміщають в живильне середовище біореактора, де вони зростають, поки їх не буде достатньо для виготовлення м’ясного продукту.

В наш час вчені можуть виростити м’язові клітини і розвинути їх в лабораторії так само, як якби клітини росли в живому організмі. Але чи є цей процес і безпосередньо сам продукт Халяль? Халяль статус вирощеного м’яса може бути визначений шляхом ідентифікації вихідної клітини і культурального середовища. Культуральне середовище – це  рідкі або тверді субстанції, до складу яких входять спеціальні поживні речовини. Вони є необхідними для того, щоб культивувати і вирощувати мікроорганізми, тваринні клітини, рослинні тканини та інші біологічні об’єкти.
Для того аби визначити Халяль статус культивованого м’яса, необхідно знати про умови в яких воно було вирощено, які речовини були використані для цього процесу (чи є вони Халяль), а також, клітини якої тварини були взяті для вирощування продукту.

Згідно Писанням Корану і інтерпретацій Ісламу вченими, вирощене м’ясо буде вважатися Халяль якщо стовбурові клітини були вилучені з тварини (дозволенної: баран, курка, корова тощо.), яку було забито відповідно до вимог Ісламу, і при цьому не використовувалися кров або лімфа. В такому випадку, після Халяль забою тварини, її клітини можна використовувати для вирощування Халяль продукту. Взяті клітини тварин, які апріорі є забороненими в релігії Іслам (свинина, мертвечина тощо), вироблений з них продукт не буде вважатися Халяль. Продукти забороненої тварини в ісламському праві не можуть бути використані у жодному з етапів виробничого процесу. Продукти, що використовуються для вирощування Халяль продукту, не повинні бути шкідливими або завдавати будь-якої шкоди організму людини і навколишньому середовищу. Також важливою умовою є те, щоб для вирощування культивованого м’яса Халяль не була використана частина живої тварини. Тобто відрізати частину від живої тварини є забороненим. В такому випадку, відрізана частина, в тому числі частина, взята методом біопсії, буде вважатися мертвечиною – тобто Харам.

Таким чином, культивоване м’ясо може вважатися Халяль, при дотриманні вищевказаних умов. Але ми хочемо зазначити, що визначити Халяль статус подібного продукту можуть лише органи сертифікації Халяль.

 

В релігії Іслам є певний баланс між дозволеним і забороненим. Харчові заборони в Ісламі, про які в загальних рисах знають як мусульмани, так і люди, які сповідують інші релігії, пов’язані з тим, щоб показати людям, що корисно і необхідно для життя, а від чого варто утриматися. В арабській мові є терміни, які визначають, що є дозволеним, а що є забороненим для мусульман. Халяль (араб. حلال‎) – дозволене, а Харам (араб. حرام‎) – заборонене. В даному випадку, для мусульман ці терміни є не просто визначенням – це чіткі правила, які прописані в Корані (священній книзі мусульман) і яких дотримуються мусульмани. Ці правила стосуються дій, предметів, продуктів харчування, а також взаємовідносин між людьми. У даній статті ми б хотіли розкрити тему продуктів харчування, які є дозволеними, забороненими і сумнівними в релігії Іслам. А також дати визначення кожному з термінів і більш детально розглянути їх значення.

 

Халяль (араб. حلال‎) – дозволені речі і дії в релігії Іслам. Відносно продуктів харчування, для мусульман визначення «Халяль» – це в першу чергу підтвердження відповідності нормам Ісламу. Халяль-продукт не повинен містити заборонених компонентів, наприклад, свинину, кров, алкоголь, мертвичину і те, що було забито не з ім’ям Аллага. Є категорії, до переліку яких входять продукти харчування, які апріорі є дозволеними до вживання мусульманам. Такими продуктами є овочі, фрукти, ягоди, горіхи, мед, злакові, риба, а також молоко і кисломолочні продукти в чистому вигляді. Для інших продуктів харчування важливо, щоб в складі не було заборонених компонентів. Відмінною особливістю є м’ясо і м’ясні продукти, до даного типу продукції є ряд обов’язкових вимог (деякі з них http://bit.ly/3qqXgga), щоб цей вид продукції був Халяль.

 

Продукти, які заборонені до вживання мусульманам, потрапляють під визначення Харам (араб. حرام‎), що в перекладі з арабської означає «заборонене». Є продукти харчування, які за будь-яких обставин залишаються Харам, як ми зазначали вище, це свинина, алкоголь, мертвечина, кров і те, що було забито не з ім’ям Аллага. Також в цю категорію входять хижі звірі (вовк, лисиця, собака, кішка, ведмідь) і хижі птахи (сокіл, яструб), про це зазначено в Корані. Бувають випадки, коли на момент виробництва, Халяль-продукт набуває статусу Харам. Наприклад, якщо процес виробництва Халяль-продукту відбувається спільно з Харам-продуктами, тобто використовувалися ножі та інші предмети, які перетиналися з забороненими продуктами і після цього не були ретельно вимиті, тоді дозволений продукт набуває статусу харамного. Проте, в Ісламі перелік забороненого дуже невеликий в той час, як дозволене безмежно.

 

Макрух (араб. مكروه) – сумнівне, те, що вимагає додаткового вивчення. Це також перехідна зона між забороненими і дозволеними діями, за визначенням ісламської етики. Поняття «макрух» існує і в питаннях продуктів харчування. Під категорію макрух потрапляють такі продукти харчування, як наприклад желатин і кармін (барвник Е 120), а також харчові добавки, походження яких не відомо, наприклад, харчові добавки, які можуть бути як тваринного походження, так і рослинного, в такому випадку даний вид продукту вимагає додаткового вивчення. Але варто також враховувати те, якого мазхабу дотримується мусульманин. Наприклад, якщо мусульманин дотримується Малікітського мазхабу, то в даному випадку кармін і желатин (свинячий) будуть дозволені так, як буде діяти процес Істіхаля. Якщо мусульманин дотримується правил Ханафітського, Шафіїтського або ж Ханбалітського мазхабів, то той же кармін і желатин будуть вважатися забороненими до споживання (більш докладно про це можна ознайомитися в нашій статті про процес Істіхаля – http://bit.ly/3jTxVJb). Також, є думка, що під категорію макрух підходить все те, що людині неприємно, тобто, якщо якийсь вид продукту, наприклад, морепродукти, людині споживати неприємно, значить даний вид продукту є сумнівним.

 

Повідомляється, як Посланник Аллага (с.в.с.) сказав: «Воістину, дозволене очевидно і заборонене очевидно, а між ними знаходиться сумнівне, щодо якого, багато людей чіткого уявлення не мають.» Що ж стосується сумнівного, то мова йде про дозволені і заборонені речі і дії, які не очевидні і люди не мають про них уявлення. Вчені ж міркують про дії і речі подібного роду виходячи з певних аятів Корану або на підставі хадисів Пророка (с.в.с.). Виходячи з вищесказаного, найкращим для людини буде, слідувати думкам вчених і дотримуватися одного мазхабу, так як ні в Корані, ні в Сунні Пророка (с.в.с.) немає конкретних вказівок (переліку) на рахунок того, що потрапляє під категорію макрух.

 

«О ті, які увірували! Смакуйте дозволені блага, якими Ми наділили вас, і будьте вдячні Аллагу, якщо тільки Ви вклоняєтеся Йому ». (Коран 2:172)

 

Було багато суперечок щодо оглушення тварин перед забоєм. Суперечки з цього приводу ведуться в Європі і Північній Америці вже досить таки давно. Навіть серед мусульман є різні погляди на це питання. Іслам – це релігія, яка проявляє співчуття до тварин, як згадується в священній книзі Коран і висловлюваннях Пророка Мухаммеда (мир йому і благословення). Іслам встановлює суворі правила гуманного забою. У багатьох мусульманських і немусульманських країнах мусульмани забивають тварин без попереднього оглушення. «Питанням благополуччя тварин займалися ісламські правознавці з самого початку історії Ісламу», – сказав Богак А. Ергене, професор історії Університету Вермонта і співавтор книги «Халяльная їжа: історія» разом з Фебе Арманіос. Деякі органи з сертифікації Халяль по всьому світу заявляють, що ніякі форми оглушення перед забоєм неприпустимі, але інші дійсно допускають оглушення перед забоєм і не вважають це «проблемою». «Усі згодні з тим, що страждання тварини повинні бути зведені до мінімуму, – додав він. Зараз серед виробників м’яса Халяль, що сертифікуючих органів і споживачів ведуться суперечки про те, чи дозволяє оглушення досягти цієї мети.

 

Деякі стверджують, що оглушення саме по собі може заподіяти великі страждання, особливо якщо його не провести належним чином. У таких регіонах як США, Європа і країни Азії, забій тварин без оглушення заборонений. Але мусульманські та єврейські релігійні лідери, в цій забороні бачать загрозу своїй релігійній свободі. І Іслам, і Іудаїзм вимагають, щоб з твариною добре поводились при житті, а також, щоб вона була здоровою і неушкодженою до забою.

 

Згідно з мусульманськими і іудейським релігійним організаціям, недавня заборона на забій тварин без оглушення є прямим результатом ненависті до мусульман і євреїв в Європі і деяких інших країнах. В Європі – Бельгії, Швеції, Норвегії, Ісландії, Данії та Словенії не допускають подібних релігійних винятків. В інших європейських країнах вимоги до забою тварин різні.

 

В недавній статті Хелени Хортон, опублікованій в The Telegraph, продовжують висвітлюватися дебати про те, що повинне бути чітке маркування, що показує, чи була тварина оглушена перед забоєм чи ні. Маркування дасть споживачеві можливість вибору при покупці м’ясної продукції.

 

А яке ваше ставлення до оглушення тварини перед забоєм?

 

На сьогоднішній день термін «Халяль» є синонімом якості та екологічності. Сертифікат Халяль – документ, який оформляється в рамках міжнародної системи добровільної сертифікації і підтверджує, що дана продукція не суперечить релігійним переконанням споживачів, які сповідують Іслам. Метою процедури сертифікації є полегшення вибору дозволеної продукції (для мусульман) серед представлених на ринку товарів, а також можливість експортувати продукцію в мусульманські країни. Сертифікація Халяль також проводиться для того, щоб створити необхідні умови на українському ринку для повноцінної діяльності підприємців і організацій, щоб вони мали можливість брати участь у міжнародній торгівлі та економічному співробітництві на міжнародному рівні.

 

Як же обрати центр сертифікації Халяль?

• Перш за все, слід відштовхуватися від того, в якій країні планується реалізація продукції Халяль (експорт і внутрішній ринок);
• Обираючи центр сертифікації Халяль, слід звернути увагу на те, в яких країнах визнаний його сертифікат;
• Центр сертифікації Халяль повинен проводити процес сертифікації, відповідно до стандарту Халяль за яким він працює: як для виробників, так і безпосередньо для центрів сертифікації є кілька стандартів Халяль, згідно за якими повинен відбуватися процес сертифікації;
• В обов’язковому порядку центр сертифікації Халяль повинен дотримуватися процедури (схеми) сертифікації Халяль. Приклад, як виглядає ця схема:

 

1. Подача заяви, збір документів виробника;
2. Перевірка та затвердження документів центром сертифікації;
3. Виїзд експертної комісії – аудит;
4. Лабораторний аналіз зразків;
5. Висновок експертної комісії;
6. Визначення схеми сертифікації (у разі, якщо виробництво класифікується, як виробництво м’ясних та ковбасних виробів, в обов’язковому порядку центр сертифікації відправляє супервайзера, який буде стежити за процесом виробництва, впродовж співпраці);
7. Укладення договору;
8. Видача сертифіката Халяль та подальший контроль.

 

В залежності від стандарту Халяль, згідно за яким працює центр сертифікації, деякі пункти в схемі проходження сертифікації можуть відрізнятися. Також ми б хотіли нагадати, що в УАХІ Укрхаляль є система навчання відповідно до стандартів Халяль, а також надання консультацій з питань Халяль сертифікації.

Стандарт Халяль – це стандарт, який регламентує весь ланцюжок виробництва починаючи з отримання сировини, закінчуючи упаковкою товару і надалі його реалізацією. Упаковка – один з важливих етапів виробництва продукції харчування Халяль. У даній статті ми б хотіли більш детально розглянути тему сертифікації Халяль на упаковку, а також види допустимих оболонок для м’ясної та ковбасної продукції. Відповідно до вимог стандарту Халяль, все, що має прямий або опосередкований зв’язок з продуктом, який в подальшому буде реалізований як продукт Халяль, має підходити під вимоги Халяль.

 

Що ж до пакувальних матеріалів, є окремі пункти в стандарті Халяль GSO 2055-1, П. 5 Вимоги до пакувальних матеріалів:

 

5.1. Пакувальні матеріали не повинні бути виготовлені з будь-яких матеріалів, які не є Халяль.

 

5.2. Пакувальні матеріали не дозволяється виробляти або обробляти використовуючи обладнання, яке було забруднено іншими матеріалами, які не є Халяль, під час виробництва, зберігання або транспортування, вони повинні бути повністю відокремлені від матеріалів, які не є Халяль.

 

5.3. Матеріали упаковки не повинні містити матеріалів, які вважаються небезпечними або шкідливими для здоров’я людини.

 

У процесі виробництва Халяль важливо використовувати тільки дозволені і якісні добавки та полімери. Всі інгредієнти для виробництва Халяль повинні бути гуманними по відношенню до навколишнього середовища і людини. Рівень впливу на екологію і здоров’я ретельно досліджується при сертифікації Халяль.

 

Стосовно оболонки для м’ясної та ковбасної продукції є також ряд вимог, щоб дана оболонка була Халяль (дозволеною) в подальшому використанні у виробництві продукції Халяль. В даному випадку, оболонка для м’ясної та ковбасної продукції поділяється на два види:

 

– Оболонка, яка не є продуктом харчування – синтетична/поліамідна/целюлозна. Цей вид оболонки використовується як різновид упаковки. В даному випадку важливо, щоб цей вид оболонки відповідав нормам ДСТУ.

 

– Натуральна оболонка (колагенова оболонка і черева яловича/бараняча). Цей вид оболонки, є продуктом харчування, відповідно вимагає окремого етапу перевірки та в обов’язковому порядку вимагає наявність сертифікату Халяль.

 

Будь-яке виробництво для продукції Халяль вимагає виняткових умов чистоти і порядку до процесу виробництва. Всі матеріали і виробництво проходять сувору перевірку відповідно до стандарту Халяль.

 

 

На сьогоднішній день Іслам є другою релігією за чисельністю населення. Загальна чисельність мусульман становить 1,9 млд. людей, тобто 24,5% населення Землі. У зв’язку з тим, що з кожним роком ця кількість збільшується, відповідно зростає потреба в продукції Халяль. Процес розвитку мусульманської умми в сучасному світі супроводжується інтенсивним зростанням міжнародної індустрії Халяль. Найбільша і найпопулярніша категорія товарів Халяль – продукти харчування. Ще кілька років тому було складно знайти продукцію Халяль в країнах Європи та СНД. Зараз же продукція Халяль є майже в кожній країні і в кожному місті. Виробниками Халяль продукції є як малі, так і великі підприємства. Все частіше і все більше компаній заявляють про «халяльність» свого виробництва, хай не тотального, але хоча б в деяких продуктах. При цьому потрібно зазначити, що не тільки мусульмани є споживачами Халяль продукції, а нерідко й люди інших конфесій вибирають такі продукти харчування за їх якість і безпеку. Різні компанії пропонують товари і послуги Халяль, орієнтовані на широкого споживача. Люди готові платити певну цінову премію за продукцію Халяль, адже Халяль продукція є якісною та безпечною для здоров’я людини, так як до неї пред’являються досить високі вимоги. Виходить, що кожен, хто орієнтований на здоровий спосіб життя, є цільовою аудиторією для підприємств індустрії Халяль, незалежно від їх релігійних переконань.

 

 У 2015 році продуктовий сегмент ринку Халяль в усьому світі оцінювався в 1,173 трлн. доларів США. Очікується, що у 2021 році обсяг світового ринку продуктів харчування Халяль досягне 1,914 млрд. доларів США, що становить 18,3% світового ринку. Усередині цього сегмента ключові позиції – це м’ясо птиці, баранина, яловичина, ковбаси і м’ясні напівфабрикати. Але це не означає, що інші позиції не сертифікують за стандартами Халяль. Багато кондитерських, молочних виробництв також сертифікують свою продукцію відповідно до вимог Халяль. Потреба в сертифікації Халяль є не тільки для того, щоб експортувати продукцію в мусульманські країни, а й у зв’язку з тим, що в Україні та Європейських країнах в цілому число мусульман з кожним роком збільшується і все більше зростає інтерес людей, які не сповідують Іслам, що стає на користь Халяль продуктів.