В Україні, як і в світі, не залишилося сфери, якої не торкнулася пандемія коронавируса. Аграрна галузь – не виняток.

 

 

Таку думку висловив голова ОС «Аграрний союз України» Геннадій Новіков.

 

 

Він зазначив, що карантин і поширення хвороби виявили слабкі місця в системі держуправління, економіці, бізнесі, соціальній сфері. Однак ситуація несе не тільки неминучий криза, але і ряд можливостей.

 

 

«Зараз як ніколи хороша можливість для кожного власника бізнесу і управлінця проаналізувати допущені помилки і слабкі місця. Стресові ситуації змушують мозок працювати швидше, а будь-які обмеження роблять людей більш гнучкими і винахідливими. Так чому б цим не скористатися? » – пояснює експерт.

 

 

За словами Геннадія Новікова, якщо розглядати проблему масштабно, то з економічної точки зору негативний вплив на агробізнес зараз мало не найменше, адже підприємства, які виробляють або реалізують продовольчі товари, одні з небагатьох продовжують працювати в штатному режимі.

 

 

«Відчутні труднощі зі збутом продукції були хіба що у виробників фруктів і овочів в період закриття продовольчих і оптових ринків. З іншого боку – конкуренція знизилася (в тому числі з-за ускладнень імпорту), і ціни на цю продукцію зросли, а самі аграрії почали замислюватися над кооперацією, зокрема, що стосується логістики », – додає він.

 

 

Експерт підкреслив, що деякі виробники перейшли на онлайн-продажу і почали реалізовувати свою продукцію через сторінки в соцмережах, сервіси оголошень і т.п., а це передбачає і організацію власної доставки.

 

 

«Думаю, на реалізацію торішнього врожаю це вже не матиме істотного впливу, втім, така тенденція має шанс зміцнитися в новому сезоні, тим більше, що з ланцюжка« виробник-споживач »випала ланка посередника», – пояснює він.

 

 

Новіков відзначає, що питання посівної під час карантину турбує всіх.

 

 

«Тут проблеми виникають в тих господарств, які заздалегідь не запаслися добривами, насінням, ЗЗР або не підготували до польових робіт техніку, адже зараз є проблеми з поставками. І все ж більшість фермерів вже давно взяло собі за правило готуватися до весняної посівної з осені, а хто ще не звик до такого планування роботи, думаю, задумається над цим в перспективі », – зазначає експерт.

 

 

За його прогнозами, проблема із забезпеченням агрохімікатами ще може виникнути пізніше, якщо карантин буде продовжено або їх поставки не будуть налагоджені.

 

 

«А що стосується самої організації посівної – тут агросектору також певною мірою простіше, ніж багатьом іншим галузям, адже більшість співробітників працюють в полі, де ризик заразитися мінімальний», – пояснює він.

 

 

Одна з найбільших проблем в період карантину, на думку Новікова, – фактичну відсутність фінансування. На сьогодні зупинилися форвардні програми «Державної продовольчо-зернової корпорації» (ДПЗКУ). Де-юре вони працюють, втім, співробітників установи перевели на дистанційну роботу, тоді як порядок підписання документів не змінили. Сумнівні відгуки надходять від аграріїв і за програмою «Доступні кредити 5-7-9%».

 

 

«Складно переоцінити негативний вплив пандемії на вітчизняну економіку в цілому і на агробізнес зокрема, втім, припускаю, що після подолання кризи нас чекає новий інтенсивний виток розвитку. Переконаний, що багато аграріїв задумаються над кооперацією, і не тільки по відношенню до логістики, а й зберігання і збуту. Багато процесів, які зараз були переведені в онлайн, там і залишаться, а бізнес стане більш гнучким і більш стресостійким. Все це, звичайно, в тому випадку, якщо зараз вдасться зробити правильні висновки », – підсумував Геннадій Новіков.

 

 

 

Джерело: TRIPOLI

Відповідно до нового звіту компанії Piplsay, що займається дослідженнями в області споживчого попиту, майже половина американців (47%) планують регулярно споживати рослинне молоко. Цей відсоток збільшується до 56% у вікових групах мілленіалов і покоління Х, повідомляє milkua.

 

 

Для звіту дослідницька служба Market Cube опитала 30 694 дорослих. З-поміж учасників, котрі пробували рослинне молоко, більшість пробували мигдальне молоко (46%), менше учасників пробували рослинне молоко з кокоса (12%), сої (9%), вівса (5%), рису (4%) і кеш’ю (4 %).

 

 

 «Все більше і більше людей сьогодні відмовляються від звичних молочних продуктів і переходять на рослинні альтернативи», – йдеться в доповіді.

 

 

З усіх учасників, котрі пробували молочні продукти рослинного походження в цілому, 46% пробували молоко, 14% пробували вершкове масло, 12% пробували йогурт і 10% або менше пробували морозиво, сир і пробіотичні напої.

 

 

Більше третини опитаних відповіли, що вживають рослинне молоко для підвищення харчового різноманітності. Інші уникають алергенів (23%) і антибіотиків (15%), дбають про добробут тварин і навколишнього середовища (13%), а також просто не люблять смак молока тваринного походження (10%).

 

 

 

Джерело: TRIPOLI

З початку введення карантину в Україні попит на м’ясо курки виріс в середньому на 20% на внутрішньому ринку.

 

 

Про це повідомила прес-служба агрохолдингу МХП в коментарі Latifundist.com.

 

 

У МХП уточнили, що в більшій мірі попит виріс на продукції в упаковці.

 

 

«МХП є стабільним, а також соціально відповідальним виробником, який розуміє необхідність забезпечення українців якісними, доступними та безпечними продуктами харчування. МХП не підвищував ціни на свою продукцію », – відзначили в агрохолдингу.

 

 

У МХП додали, що і в подальшому будуть забезпечувати українців необхідними обсягами м’яса курки, щоб уникнути паніки і дефіциту на внутрішньому ринку. Крім того, МХП здійснює експорт продукції в більш ніж 80 країн світу.

 

 

Нагадаємо, що агроіндустріальних холдинг МХП взяв під опіку Вінницьку та Черкаську області та виділив на боротьбу з коронавірусів 15 і 14 млн грн відповідно. Також МХП перерахував 55 млн грн до загальнонаціонального фонду протидії коронавируса.

 

Джерело: LATIFUNDIST. COM

На платформі міститься план дій для експортера в умовах карантину, оцінка бізнес-ризиків від Covid-19, посилання на джерела для підприємців, інформація про запобігання поширенню вірусу, інструменти державної підтримки бізнесу і освітні програми для бізнесу.

 

 

Крім зазначених опцій підтримки, на платформі також публікуються новини про протидію Covid-19 в усьому світі. Таким чином, кожен підприємець знайде для себе важливу інформацію: кейси, ідеї, корисні джерела і програми підтримки від держави, а також зможе отримати професійні консультації щодо експортних послуг.

 

 

На платформі також розміщена інформація центральних органів виконавчої влади (Міністерства закордонних справ України, Міністерства розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства України, Міністерства інфраструктури України, Міністерства охорони здоров’я України та ін.) І публічна інформацію від організацій, які сприяють розвитку бізнесу і торгівлі в Україні.

 

 

«З урахуванням поширення коронавируса і враховуючи чутливість всіх обставин, всі заплановані експортерами процеси і дії вимагають певних змін, а бізнес-середовище має бути готовою до викликів і вносити відповідні коригування в власні стратегії і бізнес-плани. Для цього ми підготували поради експортерам, щоб мінімізувати негативні наслідки, пов’язані з поширенням вірусу », – відзначають в Офісі з просування експорту.

Прогнозується, що аграрний сектор постраждає найменше, серед інших секторів економіки, а номінальна і реальна ціна за продукцію можуть, як ніколи, розійтися.

 

 

Про це повідомляє “ПроАгроГруп”. На думку Андрія Ярмака, економіста департаменту технічного співробітництва ФАО, в такій ситуації, коли все дуже невизначено, прогнозувати дуже важко. Але базові цінності, навіть якщо маємо найгіршу ситуацію з часів Другої Світової Війни, залишаться незмінними – продукти харчування потрібні щодня, на відміну від усього іншого. Аграрний сектор, незважаючи на складності, в кращій ситуації з усіх.

Протягом двох перших місяців 2020 року з України експортовано агропродовольчої продукції на 3,7 млрд $. Цей показник вищий на 8%, ніж рівень експорту в аналогічний період минулого року.

 

 

Як інформує прес-служба УКАБ, імпорт сільськогосподарської  продукції за аналогічний період збільшився на 16% і становив 1,1 млрд $. Загалом зовнішньоторговельний баланс агропродовольчої продукції становив 2,6 млрд $. За словами експертів, це засвідчує, що Україна є нетто-експортером цієї продукції.

 

 

У структурі торгівлі України експорт сільськогосподарської продукції АПК займає важливу частку. Так, у січні-лютому 2020 року частка агропродовольчої продукції в структурі загального експорту становила 46%, натомість частка імпорту –  лише 12%.

 

 

Якщо розглянути товарну структуру експорту, то найбільший ріст відзначено у поставках української олії – на 31% або 229 млн $. Також збільшився експорт за такими позиціями: соняшникова олія – на 179 млн $  (+26%), ріпакова олія – на 25 млн $  (у 23 рази), соєва олія – на 17 млн $  (+66%).

 

 

Окрім того, за рахунок збільшення поставок соняшникового шроту на 32 млн $  (+16%) та цигарок на 13 млн $  (+38%) збільшився експорт  готової продукції.

 

 

Натомість у рослинництві такого стрімкого росту не спостерігається: експорт продукції рослинництва зріс лише на 1%. У цій категорії найбільше зросли експортні поставки кукурудзи на 167 млн $  та ячменю на  79 млн $. При цьому  частка продукції рослинництва в загальній структурі експорту української продукції АПК складає 54%.

 

Джерело: TRIPOLI

Президент Індонезії Джок Відодо оголосив про введення в країні режиму надзвичайної ситуації у сфері охорони здоров’я у зв’язку з поширенням коронавірусу. Про це повідомляє газета Jakarta Post.

 

 

Відодо заявив, що забезпечувати дотримання обмежувальних заходів буде національна поліція, однак не пояснив, що саме буде входити в її повноваження.

 

 

Зазначимо, за останніми даними, число заражених коронавірусом в Індонезії досягло 1414, 122 людини померли. З лікарень виписано 75 осіб.

 

 

Уряд Індонезії лише 2 березня, підтвердило перші випадки передачі вірусу, хоча в лютому в країні померли як мінімум п’ять осіб, у яких спостерігалися симптоми коронавіруса.

 

 

Нагадаємо, раніше повідомлялося, що влада Індонезії ввели тимчасову заборону на в’їзд і виїзд іноземних громадян з метою стримати поширення коронавірусу.

Фінансові ринки Азії продемонстрували зростання котирувань акцій і нафти на тлі очікування додаткових стимулюючих заходів для боротьби з пандемією коронавируса після того, як дані по безробіттю в США виросли до рекордного рівня. Про це пише Reuters.
Індекс MSCI по акціях Азіатсько-Тихоокеанського регіону за межами Японії виріс на 1,2%, японський Nikkei – на 1,44%. Однак австралійські акції змінили зростання падінням на 1,09%.

 

Ф’ючерси E-Mini на S & P 500 впали на 0,95% в Азії після триденного зростання S & P 500 на Уолл-стріт.

 

Акції Китаю, які сильно постраждали в цьому місяці, зросли на 0,8%. Акції в Південній Кореї, також сильно постраждала від пандемії, підскочили на 1,62%.

 

 

Долар

Долар стрімко падає в порівнянні з основними валютами, оскільки набирають обертів кроки центробанків у вирішенні проблеми дефіциту долара на фінансових ринках.

 

“Божевільний порив до покупки доларів через проблеми з ліквідністю починає згасати”, – вважає валютний стратег Daiwa Securities в Токіо Юкіо Ішізука.

 

Відзначається, що подібна реакція ринків на долар була помічена після заяви голови ФРС Джерома Пауелла, що США “цілком можуть бути в рецесії” і що послідувала інформації про стрімке зростання безробіття в США.

 

У підсумку, на валютному ринку долар США впав на 0,89% до 108,64 ієни в Азії, з темпом тижневого зниження на 2%.

 

Також долар продемонстрував тижневе зниження і по відношенню до швейцарського франка, фунта і євро.

 

На відкритті азіатських ринків нафту марки WTI подорожчала на 2,08% до $ 23,07 за барель, Brent – на 1,14% до $ 26,64 барель. До 8:10 за Києвом WTI торгується по $ 23,02, Brent – $ 26,50 за барель.

 

 

 

Золото

Цінний метал подешевшав на 0,44% до $ 1626,16 за унцію. При цьому наголошується, що учасники ринку стурбовані скороченням пропозиції після різкого дисонансу між цінами в Лондоні і Нью-Йорку. Через поширення коронавируса не літають літаки, які транспортують золото, а також закриті заводи з переробки дорогоцінних металів.

23 березня 2020 на офіційному Telegram-каналі Міністерства охорони здоров’я України з’явилося повідомлення про те, що міністр охорони здоров’я Ілля Ємець закликав народних депутатів України проголосувати за введення надзвичайного стану на всій території України через загрозу подальшого поширення COVID-19.

 

Однією з підстав введення надзвичайного стану на території України (або в окремих її місцевостях) є виникнення особливо тяжких надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, а саме стихійного лиха, катастроф, пандемій, панзоотій т.д., які створюють загрозу життю і здоров’ю значних верств населення . Чи є пандемія COVID-19 небезпечною для здоров’я і життя українців? Беззаперечно.

 

 

 

Підстава для введення надзвичайного стану є. Що далі?

Надзвичайний стан в Україні або в окремих її місцевостях вводиться указом Президента України, підлягає затвердженню Верховною Радою України протягом двох днів з моменту звернення Президента України. При цьому пропозиції щодо його запровадження подає Кабмін. Станом на 23 березня 2020 на офіційному веб-порталі Верховної Ради України відсутня законопроект, який передбачає затвердження Указу Президента України про введення НС. На сайті Кабінету Міністрів України так само відсутні пропозиції про введення НС. На даний момент залишається тільки здогадуватися чому Міністр охорони здоров’я вже зараз закликає народних депутатів України проголосувати на введення надзвичайного стану в Україні. Можливо, Кабмін вже готує пропозиції і введення надзвичайного стану це вже питання часу.

 

 

 

Що означає введення НС для бізнесу?

Чинне законодавство України передбачає ряд заходів, які можуть вводитися указом Президента України про введення надзвичайного стану на період його дії. Якщо НС введуть на всій території України, відповідно до такі заходи будуть діяти на всій її території. Такими заходами, зокрема, можуть бути:

 

1) тимчасова заборона будівництва нових, розширення діючих підприємств та інших об’єктів, діяльність яких не пов’язана з ліквідацією надзвичайної ситуації або забезпеченням життєдіяльності населення та аварійно-рятувальних формувань;

 

2) запровадження особливого порядку розподілення продуктів харчування і предметів першої необхідності;

 

3) мобілізація та використання ресурсів підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, для відвернення небезпеки та ліквідації надзвичайних ситуацій з обов’язковою компенсацією понесених втрат;

 

4) зміна режиму роботи підприємств, установ, організацій усіх форм власності, переорієнтація їх на виробництво необхідної в умовах надзвичайного стану продукції, інші зміни виробничої діяльності, необхідні для проведення аварійно-рятувальних та відновлювальних робіт;

 

5) встановлення для юридичних осіб квартирної повинності для тимчасового розміщення евакуйованого або тимчасово переселеного населення, аварійно-рятувальних формувань і військових підрозділів, залучених до подолання надзвичайних ситуацій;

 

6) примусове відчуження або вилучення майна у юридичних та фізичних осіб.

 

 

Варто зазначити, що юридичним особам, майно і ресурси яких використовувались для запобігання або ліквідації ситуацій, що стали причиною введення надзвичайного стану, відшкодовується їх повна вартість. При цьому, якщо майно, яке було примусово відчужене у юридичних і фізичних осіб, після скасування правового режиму надзвичайного стану збереглося, колишній власник або уповноважена ним особа має право вимагати повернення такого майна в судовому порядку або вимагати надання йому взамін іншого майна, якщо це можливо.

 

 

А до чого бути готовим громадянам?

Перш за все – це обмеження свободи пересування по території, де вводиться надзвичайний стан. Це стосується і руху приватних транспортних засобів. Так що, можливо, поїздку до родичів на Великдень доведеться скасувати. Крім того, можливе введення особливого порядку розподілу продуктів харчування і предметів першої необхідності. Сподіваємося до цього не дійде, і ми не повернемося в часи радянщини.

 

 

Варто зазначити, що у виняткових випадках, пов’язаних з необхідністю проведення невідкладних аварійно-рятувальних робіт, допускається тимчасове переведення або залучення на добровільній основі працездатного населення і транспортних засобів громадян для виконання зазначених робіт. Таке залучення здійснюється з дозволу відповідного керівника аварійно-рятувальних робіт за умови обов’язкового забезпечення безпеки праці.

 

 

 

Як довго?

Надзвичайний стан в Україні може бути введено на строк не більше 30 діб і не більше 60 діб в окремих її місцевостях. У разі необхідності надзвичайний стан може бути продовжений.