28.12 та 29.12 був проведений онлайн тренінг на тему «Що таке Халяль?», спікерами якого були представники асоціації «UKRHALAL». На тренінгу були розглянуті питання щодо індустрії Халяль в Україні та країнах Близького Сходу та основні вимоги до продукції Халяль. Учасники тренінгу мали можливість отримати відповіді на питання щодо особливостей сертифікації Халяль м’ясних, кондитерських та молочних продуктів харчування. А ми хочемо нагадати, що в Українській Асоціації Халяль Індустрії «Укрхаляль» є система навчання стандартизації Халяль. Навчання проводиться для виробників, аудиторів, спостерігачів та працівників виробництв. Та для усіх тих, хто цікавиться індустрією Халяль. Перелік тем навчання можна переглянути на сайті асоціації «Укрхаляль» у розділі «навчання», або написати листа на Email: ukrhalal@gmail.com з запитом на навчання.

Європейський суд підтримав заборону в Бельгії на забій тварин, над якими не було проведено оглушення. Громади євреїв і мусульман попереджають, що це може обмежити свободу віросповідання. У 2017 році у фламандському регіоні Бельгії був заборонений забій тварин без попереднього оглушення. Громади євреїв і мусульман оскаржили закон, посилаючись на свободу релігії. Європейський суд ухвалив, що держави-члени ЄС можуть юридично заборонити забій без оглушення, незважаючи на початковий опір релігійних груп.

Дія цього закону полягає в тому, щоб заборонити забій тварин за допомогою традиційних єврейських і мусульманських обрядів, вимагаючи проводити процес оглушення перед забоєм тварини, щоб зменшити їхні страждання. Європейський суд встановив, що постанова обмежувалася тільки «одним аспектом конкретного ритуального акту забою» і що сам забій не був забороненим.

А як ви ставитеся до цього закону? Чи повинно проводитися оглушення тварини перед забоєм?

14 грудня Рада експортерів та інвесторів при МЗС України (РЕІ), Посольство України в Об’єднаних Арабських Еміратах і Українська бізнес-рада в ОАЕ провели онлайн-брифінг для українських експортерів, присвячений особливостям виходу на ринок і ведення бізнесу в ОАЕ. Для довідки: ОАЕ є другим за величиною ринком збуту вітчизняної продукції в країнах Затоки і традиційно одним з найбільших імпортерів українських агропромислових товарів на Близькому Сході. Під час заходу експортери були ознайомлені з особливостями ведення бізнесу в ОАЕ, можливостями, які надають вільні економічні зони, тонкощами податкового і трудового законодавства ОАЕ. Учасники також отримали інформацію про специфіку ведення торгівлі в цій країні, зокрема правила ввезення товарів, особливості продажу, умови розрахунків тощо. Одними із важливих вимог експорту продукції в ОАЕ є висока і постійна якість продукції, реєстрація компанії (виробника) в ESMA, а також наявність сертифікації продукції за стандартом Халяль країн Перської Затоки. Проте, перемога на цьому ринку означає довгі і стабільні контакти і надає можливості виходу на ринки інших країн Близького Сходу. Керівництво ОАЕ також розглядає Україну як одного з найбільш перспективних партнерів для забезпечення продовольчої безпеки в своїй країні.

Одна з IT- компаній, заснованих у країнах СНД, отримала сертифікат «Халяль» на інформаційні технології та програму лояльності. До цього сертифікація цифрових технологій та бізнесу багатомільйонних компаній не практикувалося. Здебільшого, проводилася сертифікація різноманітної продукції, включаючи маркування товарів та послуг. Халяль – це те, що дозволено та допустимо релігією Іслам, а також образ життя та світогляд мусульман. У зв’язку з тим, що людей які сповідують релігію Іслам з кожним роком стає більше, сертифікаційні центри Халяль пішли далі і тепер сертифікують не тільки продукти харчування та заклади громадського харчування, але й такі послуги як інформаційні технології. Оскільки у підприємстві існує напрямки, які є заборонені ісламським законодавством, а мусульман, працюючих у цій сфері, складає близько 30% від усього населення країн СНД, підприємці все більше звертаються до сертифікаційних центрів Халяль, аби документально підтвердити чистоту бізнесу перед співробітниками.

Продукцію ТОВ «УПГ- ІНВЕСТ» ТМ «Сяйвір», адреса виробництва: с. Мамаївці, Чернівецька обл., вул. І. Богуна, 14б, а саме: свіже м’ясо, частини тушки та субпродукти з неї, було сертифіковано Центром Досліджень та Сертифікації Халяль Альраід. Дана сертифікація підтверджує, що протягом всього технологічного процесу, ТОВ «УПГ-ІНВЕСТ» дотримується найвищих стандартів санітарних норм, контролю якості, а також, відповідає вимогам Халяль. Продукція ТОВ «УПГ – ІНВЕСТ» – це індичка українського виробництва, що вигодовується в екологічно чистих районах Прикарпаття, та доставляється у точки продажу відповідно до міжнародних стандартів якості та безпеки. Тепер, згідно сертифікації Халяль мусульмани України, також, можуть споживати продукцію «Сяйвір», та бути впевненими, що даний продукт не містить шкідливих домішок, антибіотиків, гормонів росту і є безпечним та якісним продуктом.

Багато людей у всьому світі віддають перевагу здоровому харчуванню та відповідально підходять до вибору продуктів, аби убезпечити себе та своїх дітей від негативних наслідків споживання низькоякісних продуктів, що містять ряд шкідливих хімічних інгредієнтів. На Заході, у США та Австралії все більше набирає популярність таке поняття, як  «organic food»  – органічна, натуральна їжа. Вважаться, що така їжа не є шкідливою для людини та не містить нітратів, канцерогенів, ГМО, штучних барвників тощо. Саме до такої категорії можна віднести продукти, виготовлені за стандартами Халяль. Загалом люди звикли вважати, що Халяль –  це лише релігійна концепція, але слово «Халяль» це багатогранне поняття і один з основних напрямків цього поняття – міжнародна система контролю якості, яка вважається кращою у своєму роді. Тому якщо на товарі є знак «Халяль» це значить, що цей продукт не містить заборонених для мусульман та шкідливих для здоров’я людини інгредієнтів. Але, на жаль, деякі виробники маркують знаком «Халяль» і ті продукти, які містять заборонені Ісламом інгредієнти. Саме тому ми вирішили скласти список тих виробників, які дійсно є сертифікованими за стандартами Халяль, посилаючись на Сертифікаційні Центри Халяль України.

Більш детальну інформацію та список продукції, яка сертифікована за стандартами Халяль, можна перевірити на офіційних веб-сайтах центрів сертифікації Халяль:

Центр сертифікації Альраід – http://halal.org.ua

Центр сертифікації Халяль – https://halal.ua

Центр сертифікації Халяль Глобал Юкрейн – http://www.halalglobal.in.ua

Починаючи з 1 листопада 2020 у Королівстві Саудівської Аравії (КСА) змінюється процедура застосування вимог сертифікації Халяль для експорту червоного м’яса та м’яса птиці.  Компетентний орган КСА (SFDA) вимагатиме для ввезення вищезазначеної продукції в КСА сертифікатів, виданих сертифікаційними центрами, за відповідною акредитацією SFDA (КСА).

Про це повідомила  Держпроспоживслужба.

Управління з санітарного нагляду за якістю харчових продуктів і медикаментів Саудівської Аравії (SFDA) було створено відповідно до постанови Ради міністрів у якості незалежної юридичної особи, яка безпосередньо підпорядковується Голові Ради міністрів. Метою Управління є забезпечення безпеки харчових продуктів і ліків для людей і тварин, а також  безпеки біологічних і хімічних речовин.

Сертифікаційні органи України можуть подати відповідну заяву про співробітництво з Центром Халяль SFDA, використовуючи електронну пошту: halal@sfda.gov.sa. Також українські компанії можуть звертатися напряму у Центр Халяль SFDA з ціллю отримання відповідного сертифікату, строк дійсності якого є 3 роки.

Halal Development Corporation (HDC), Duopharma Biotech Bhd (Duopharma Biotech) та KPJ Healthcare Bhd (KPJ) об’єднали свої зусилля для стимулювання глобального ринку Халяль у вебінарі, який було проведено під час Всесвітньої конференції Халяль 2020.

Халяльна фармацевтична екосистема Малайзії отримала подальший розвиток завдяки сумісному керівництву  MS2424 по фармацевтиці Халяль, яке охоплює весь ланцюжок поставок від переробки до роздрібної торгівлі. Головний виконавчий директор компанії-організатора Halal Development Corporation – Хаірол Аріффеін Сахарі заявив, що організував веб-семінар для того, щоб вийти на прибутковий ринок Халяльної індустрії охорони здоров’я з нахилом на Халяльну фармацевтику. Вебінар був організований HDC у співробітництві з Duopharma і KPJ Healthcare та проводився Міністерством міжнародної торгівлі та промисловості.

Новаторський фармацевтичний стандарт Халяль  MS2424:2012 швидко отримує загальне визнання і його еволюція – MS2424: 2019 – значно розширила сферу Халяльної сертифікації для задоволення зростаючого попиту на біопрепарати та пошуку Халяльних вакцин. Гігієна, санітарія та безпечність є ключовими передумовами у процесі виробництва фармацевтичної продукції Халяль, у якому належна виробнича практика (GMP) є обов’язковою вимогою у виробництві такої продукції.

Дійсно, ці суворі вимоги до сертифікації є додатковим рівнем забезпечення якості, що приводять до більш високих стандартів якості. Сертифікація Халяль у виробничому процесі визнана найбільш важливим додатком фармацевтичної промисловості.

У даний час в Україні у галузі тваринництва склалася непроста ситуація, яка вплинула на зміну у структурі ринку свіжого яловичого м’яса і субпродуктів. У 2019 році спостерігалося значне зниження виробництва м’яса яловичини Халяль, що в першу чергу пов’язано з тривалими термінами окупності проектів по вирощуванню м’ясних порід. У порівнянні з другим півріччям 2018 року, в 2019 році чисельність великої рогатої худоби була значно менше.

Як показує статистика, основними покупцями м’яса яловичини Халяль за друге півріччя 2019 року стали: Казахстан, Азербайджан та Ірак. У такі країни як: Туреччина, Китай, ОАЕ, Грузія і Йорданія також відбувався експорт м’яса Халяль, але значно менше. Проте, дана статистика ще раз показує, що українське м’ясо користується попитом не тільки в Україні, а й за кордоном.

Аналітичні дані взяті з аналітичних інструментів Ринки та реєстри світу системи YouControl.

У зв’язку з пандемією Covid-19 експорт овочів та фруктів в рази зменшився. На цьому Україна втратила десятки мільйонів доларів.

Український плодоовочевий  експорт у період пандемії  Covid-19 (лютий-липень) скоротився на 43% по відношенню до того ж періоду попереднього року. За цей період виручка України від експорту овочів і фруктів зменшилась до $58,5 млн. Роком раніше за той самий період, виручка з експорту плодоовочевого сектору України склала $101,3 млн. Три групи товарів у цей період забезпечували 64% усієї експортної виручки: грецький горіх, заморожені ягоди і фрукти, а також свіжі яблука. Роком раніше у цей самий період на ці товарні позиції приходилося 74% усього українського плодоовочевого експорту. Відповідно, падіння експорту за ключовими експортним групам стало більш суттєвим – виручка від їх експорту зменшилась рівно у півтори рази по відношенню до минулого року. Також, як повідомляють виробники фруктів і ягід (вирощування яких відбувається за стандартами Халяль), основним їх заробітком, був експорт у країни Арабського світу, але у зв’язку з пандемією Covid-19, експорт цієї продукції у рази зменшився. Також на експорт овочів та фруктів вплинув і той факт, що вартість авіа та морських перевезень значно підвищилася. Логістична сфера України підраховує великі збитки. Відчутні проблеми з транспортуванням продуктів і товарів сільського господарства. У цілому, експерти прогнозують падіння ринку вантажоперевезень щонайменше на 40%.