Варто зазначити, що продукти харчування Халяль – це в першу чергу чисті продукти як в духовному плані, так і в фізичному. Вироблені без додавання шкідливих і заборонених до споживання інгредієнтів, що не менш важливо саме по собі. У Корані – священній книзі мусульман, чітко прописано що дозволено і що заборонено правовірному мусульманину. Це стосується в тому числі й їжі.

 

Заборонені до вживання:

• Свинина;
• М’ясо хижих тварин і хижих птахів;
• М’ясо собак, ослів і мулів;
• Геніталії, залози внутрішньої секреції, жовчний міхур, сечовий міхур;
• Алкоголь;
• Кров тварин.

 

Наведений список обмежень розсудливий і корисний не тільки для мусульман, але й для людей іншого віросповідання. Продукти харчування Халяль не містять в собі хімічних компонентів, ГМО, канцерогенів, нітратів, шкідливих барвників, так як це суворо заборонено. Коротко кажучи, Халяль продукт – це екологічно чистий продукт, вироблений відповідно до ісламських норм, що відповідає сучасним екологічним вимогам. Споживаючи продукти харчування Халяль можна бути абсолютно впевненим у тому, що дана продукція не має прихованих інгредієнтів, які наносять шкоди організму людини.

Не дивлячись на те, що 2020 рік видався непростим для бізнесу та світової економіки, деяким українським виробникам м’яса курятини, вдалося збільшити об’єми експорту в країни Африки та Близького Сходу, у порівнянні з показниками 2019 року. Лідерами по експорту стали Агрохолдинг «Миронівський Хлібопродукт» та Птахокомплекс «Дніпровський», виробництва яких сертифіковані за Халяль стандартами, що підтверджує якість продукції та дозволеність для споживання мусульманами.

 

За аналітичними даними Української Асоціації Халяль Індустрії «Укрхаляль», протягом 2020 року з України було експортовано Халяль м’яса і субпродуктів курятини на 55% більше, ніж у 2019-му. Загалом, Халяльну курятину вітчизняного виробництва імпортують майже 50 країн світу, проте у ТОП-5 найбільших імпортерів 2020 увійшли Саудівська Аравія, Мавританія, Мальдіви, Сінгапур та Ірак. При цьому лише в Саудівську Аравію було експортовано майже утричі більше партій замороженого м’яса, ніж у 2019 році.

 

Також, на збільшення об’ємів експорту вплинуло відкриття нового ринку збуту для України – Республіки Сінгапур, а саме акредитовано центр сертифікації «Халяль Глобал Юкрейн» та погоджено п’ять виробників. В результаті цього, у період з липня по грудень, до Сінгапуру було експортовано близько 2 500 тон м’яса. Також у 2020 році об’єм експорту в Афганістан, ОАЕ та Лівію значно зріс (до 10 разів), а новими імпортерами українського Халяльного м’яса стали такі країни як Малайзія, Китай, В’єтнам, Руанда та Грузія.

 

На початок 2020 року припав спалах пташиного грипу H5N1 в Україні (Вінницька область) і викликав тимчасове припинення експорту з України в ЄС, Саудівську Аравію та інші країни Близького Сходу, але вже на початку березня 2020-го торгівлю було відновлено. У зв’язку з пандемією Covid-19 деякі країни арабського світу, такі як Оман, Лівія та Центральноафриканська Республіка час від часу зупиняли імпорт товарів у зв’язку з тим, що більша частина продуктових мереж та дрібних магазинів не працювали, а декілька країн Африки взагалі були змушені відмовитися від закупки українського м’яса Халяль.

 

Що стосується експорту охолодженого та замороженого м’яса яловичини Халяль, у порівнянні з показниками 2019 року, об’єми як виробництва, так і експорту у 2020-му зменшилися удвічі. Стабільна торгівля відбувалась лише в першому кварталі 2020-го до Китаю, Азербайджану та Казахстану. З початком введення карантину деякі виробники, які сертифіковані за Халяль стандартами, призупинили роботу заводів на декілька місяців, а вже з червня припинили постачання продукції у більшість країн Сходу. Останнє півріччя 2020 року експорт Халяльної яловичини невеликими партіями здійснювався до Казахстану, ОАЕ, Мальдів, Ліберії та Габону, але теж не систематично. Проте, таке різке зменшення експорту зобумовлено не лише пандемією Covid-19, а також збройним конфліктом на території Азербайджану. Якщо у 2019 році Азербайджан входив у п’ятірку імпортерів української яловичини Халяль, то з початком загострення відносин із Вірменією імпорт було зупинено.

 

 

Аналітична стаття створена за допомогою власних статистичних даних Української Асоціації Халяль Індустрії «Укрхаляль» та аналітичних інструментів системи YouControl.

Технологія забою тварин заснована на канонах Ісламу. Забій тварин при цьому має ритуальний характер, оскільки мусульмани шанобливо ставляться навіть до тих тварин, які вирощуються лише для забою і вживання в їжу. Шаріат вимагає, щоб диких, домашніх тварин і птахів, які підходять під категорію Халяль, споживали лише після забою виконаного за спеціальними правилами. Є декілька вимог до забою тварини, щоб процес вважався Халяль:

 

– Людина, яка проводить забій тварини, має бути мусульманином, але також допускається, щоб ним був віруючий і практикуючий християнин або юдей;

 

– Різати тварину дозволяється гострими, гладкими, металевими інструментами. При забої тварини, забійник робить глибокий надріз по горлу так, щоб перерізати м’які тканини шиї, стравохід, трахею та яремну вену і сонну артерію, і залишити неушкодженим спинний мозок;

 

– Наближаючи ніж до горла тварини необхідно вимовити: «Бісміллах», що у перекладі з арабської означає – «Во ім’я Аллага»;

 

– Голова та передні лапи тварини перед забоєм повинні бути повернені в сторону Кааби. Людина, яка ріже тварину, також має стояти обличчям до Кааби. Цей пункт ми б хотіли пояснити більш детально, так як дуже часто виникають питання щодо цієї вимоги.

 

На сьогоднішній день, використовуючи сучасні технології, люди будь-якого віросповідання можуть з легкістю визначити Кіблу (напрямок до Кааби). В даному випадку важливо розуміти значення термінів «Кібла» і «Кааба». Мусульмани всього світу під час своїх молитов повертаються обличчям в бік Кааби, а також при здійсненні будь-яких інших обрядів як, наприклад, забій тварини. Що ж таке Кааба і чому це так важливо в процесі забою тварин та інших повсякденних ритуалів мусульман. Кааба – культова споруда в центрі Священної Мечеті (аль-Масждід аль-Харам), розташованої в місті Мекка – місто в Саудівській Аравії, яке є центром паломництва для всіх мусульман. Щорічно мільйони мусульман здійснюють Хадж (паломництво) навколо Кааби, п’ять разів на день моляться звертаючись у бік Кааби. Варто розуміти, що важливість Кааби йде ще з часів пророка Ібрагіма (мир йому), коли він збирався принести в жертву свого сина Ісмаїла по велінню Аллага (докладніше про цю історію ви можете дізнатися з попередньо нами написаної статті, на сайті Асоціації Укрхаляль), тоді Аллаг (с.б.в.) дозволив принести у жертву тварину. 

 

Що ж до Кібли: Кібла – (пряме – те, що знаходиться навпроти) напрямок до Кааби. Кібла має важливе значення при будівництві мечетей, а також у повсякденному житті мусульман, служить символом їх духовної єдності, де б вони не проживали або не знаходилися. 

 

Даний пункт про направлення тварини в бік Кааби під час забою не є обов’язковим, але є бажаним відповідно до правил деякими країн, таких як Іран та Ірак.

 

“Заборонене для вас мертве, кров, м’ясо свині й те, що забито без згадки імені Аллага. А якщо хто був змушений (з’їсти) це, а не чинив безчестя чи порушував межі, то Аллаг – Прощаючий, Милосердний!” – Коран (16:115).

 

“Воістину, Аллаг наказав робити все найкращим чином (якісно), якщо ви вбиваєте (тварину), то вбивайте найкращим чином, якщо ви ріжете (тварину), то ріжте найкращим чином. Нехай кожен з вас наточить свій ніж і не доставляє муки тварині”. – Муслім 3/1955.

На сьогоднішній день сфера Халяль-індустрії активно розвивається не тільки в арабо-мусульманських країнах, а й в країнах пострадянського простору, зокрема в Україні. Все більше людей (і не тільки мусульмани) обирають продукцію з маркуванням «Халяль». Але як же все починалося? Як виробники продуктів харчування в Україні прийшли до розуміння необхідності дотримуватися суворих вимог шаріату (ісламського права, що представляє собою комплекс приписів і конкретних норм, загальний звід наказів і заборон, що регулюють практично всі сфери повсякденного життя мусульман, закріплені насамперед Кораном і сунною пророку Мухаммаду (с.а.с.))? У цій статті ми розповімо про те, як зародилася ідея створення в Україні експертної організації, до компетенції якої входила б перевірка умов виробництва продукції вітчизняних підприємств на відповідність вимогам Халяль, хто є піонером у справі Халяль-сертифікації українських продуктів, хто стояв біля витоків створення масштабного проекту Халяль і як це допомогло Україні заявити про себе на ринках країн арабо-ісламського світу, розширити географію зовнішньоекономічних зв’язків і запропонувати українським товаровиробникам альтернативу російському ринку, доступ на який з 2014 року із зрозумілих причин обмежений.

 

Українські підприємства, і в першу чергу виробники продуктів харчування, які прагнуть як задовольнити потреби внутрішнього споживача, так і вийти на ринок арабо-мусульманських країн, в обов’язковому порядку повинні враховувати ті суворі вимоги, які пред’являються до експортованої ними продукції.

 

Наприклад, один з найбільших українських виробників м’яса птиці та м’ясопереробки в Європі – агроіндустріальний холдинг «Миронівський Хлібопродукт» (МХП, для довідки – споживач добре знайомий з успішними і завойованим довіру його брендами – це «Наша Ряба», «Qualiko», «Ukrainian Chicken», «Sultanah», «Assilah», «Секрети Шефа», «Kurator», «Легко!», «Бащинський») – у 2008 році зіткнувся з тим, що для експорту продукції в арабо-мусульманські країни необхідно мати сертифікат на відповідність продукції вимогам Халяль. І в 2008 році цей найбільший виробник (64% ринку) і експортер (86% обсягу експорту) курятини в Україні звернувся до Всеукраїнської асоціації «Альраід», оскільки саме «Альраід» на той момент був не тільки першою, але і єдиною організацією в Україні, яка у співпраці з постійним шаріатським комітетом Духовного управління мусульман України «Умма» – Радою фатв та ісламських досліджень і почав офіційно сертифікувати продукти харчування на їх відповідність стандартам Халяль.

 

Акцентуємо увагу, що громадський союз «Всеукраїнська асоціація «Альраід» існує вже без малого чверть століття і дійсно є першою організацією в Україні, яка почала сертифікувати продукти харчування відповідно до стандарту Халяль. Пізніше, 12 липня 2010 року, було створено «Інформаційно-Аналітичний Центр «Альраід», а вже 11 грудня 2012 організатори «Всеукраїнської Асоціації «Альраід» створили «Центр Досліджень та Сертифікації Халяль «Альраід». На сьогоднішній день, за більш, ніж 10 років співпраці компанії МХП з Центром Досліджень і Сертифікації Халяль “Альраід”, компанія МХП розширила географію експорту своєї продукції та є постачальником в більш ніж 50 країн, серед яких – пострадянські республіки, країни Азії, Африки та Близького Сходу; і є одним із спонсорів однієї з найбільших всесвітніх виставок продуктів харчування Халяль –  «GulFood» (Дубай, ОАЕ).

 

Згодом все більше українських виробників стали проявляти зацікавленість у сертифікації Халяль, щоб знайти можливість заявити про себе в країнах Близького Сходу і також задовольнити попит на халяльну продукцію на внутрішньому ринку України. Таким чином, «Центр Досліджень та Сертифікації Халяль «Альраід» дійсно став першопроходьцем у цій області, відкриваючи ісламському світу українських товаровиробників.

 

Згодом, слідуючи прикладом «Альраід» пішли й інші мусульманські організації – відкриваються такі центри сертифікації Халяль, як «Центр Сертифікації «Халяль», який був заснований 23 листопада 2011 року, а пізніше – 17 січня 2016 року – був відкритий «Центр Сертифікації «Халяль Глобал Юкрейн», які також внесли чималий внесок в економіку країни і активно конкурують між собою, що дає можливість українським підприємствам з кожним роком експортувати все більше своєї продукції на Близький Схід та інші країни мусульманського світу. Наприклад, «Центр Досліджень та Сертифікації Халяль «Альраід» у 2017 році дістає такого великого клієнта, як Кондитерська Корпорація «Roshen», і в черговий раз підтверджує свою бездоганну репутацію і свій високий статус у сфері Халяль сертифікації в Україні.

 

Важливість виходу українських товаровиробників на ринки країн арабо-мусульманського світу важко переоцінити на тлі геополітичних процесів, що відобразилися на зовнішньоекономічної діяльності: з 2014 року (після окупації Російською Федерацією частин українських територій – півострова Крим та частин Донецької і Луганської областей) спостерігається зниження товарообігу між Україною і Російською Федерацією. Наприклад, тільки за перші три місяці 2020 року український експорт до Росії скоротився на 15% і за даними на квітень, Україна втрачає на торгівлі з Росією $ 569,42 млн., а в 2019 році негативне сальдо торгового балансу становило понад $1 млрд., до того ж практично з України в Росію не поставляються продукти харчування – найбільше туди експортують українські продукти неорганічної хімії, чорні метали, котли і залізничне обладнання.

 

У 2014-2015 рр. вищезазначені центри сертифікації Халяль налагоджували зв’язки співпраці з країнами Близького Сходу та іншими мусульманськими країнами, отримуючи відповідні акредитації та представляючи потенційним споживачам українську харчову продукцію. Так, в 2015 році «Центр Досліджень та Сертифікації Халяль «Альраід» бере участь у міжнародній виставці «Халяль MIHAS-2015», що відбулася в Малайзії, представляючи Україну і ряд вітчизняних виробників, які пройшли сертифікацію на відповідність вимогам шаріату.

 

У тому ж 2015 році представники від «Центру Досліджень та сертифікації Халяль «Альраід» беруть участь у всесвітній виставці «Gulfood» (ОАЕ, Дубай), що стало стратегічно важливим для компаній харчової промисловості, які встановили ділові контакти в регіоні з високими темпами економічного зростання і високим попитом на якісні продукти харчування. На той період у виставці взяли участь понад 3 000 учасників з 28 країн світу, однією з яких була Україна.

 

Трохи пізніше – в 2016 році Центр Досліджень та Сертифікації «Альраід» в черговий раз представляє українських виробників, беручи участь в п’ятій виставці «World Halal Summit», що проходила в Стамбулі. На даній виставці представники Центру Досліджень і Сертифікації Халяль «Альраід» познайомилися з останніми тенденціями в галузі Халяль, зустріли нових ділових партнерів, аби налагодити взаємини для подальшої співпраці України і Туреччини в індустрії Халяль.

 

Роком пізніше, в 2017 році, Центр Сертифікації «Халяль Глобал Юкрейн», починаючи свою активну діяльність, отримує акредитацію GSO, що дає можливість сертифікувати продукцію харчування відповідно до стандарту Халяль країн Перської Затоки (ОАЕ, Саудівська Аравія, Катар, Бахрейн, Оман, Кувейт), що безперечно вивело цей центр сертифікації на новий, більш високий рівень. З цього моменту все більше і більше українських виробників розпочинають співпрацю з центром сертифікації «Халяль Глобал Юкрейн». Таким чином Центр Сертифікації «Халяль Глобал Юкрейн» отримує певний статус в сфері Халяль індустрії, чим завойовує довіру не тільки українських виробників, а й зарубіжних партнерів.

 

На рахунок «Центр Сертифікації «Халяль», в 2019 році він стає визнаним центром сертифікації Халяль в Малайзії, отримавши акредитацію JAKIM; трохи пізніше цей центр сертифікації отримує акредитацію EIAC, що дає можливість сертифікувати продукцію харчування на відповідність стандарту Халяль, згідно вимогами Арабських Еміратів для подальшого експорту у цю країну.

 

Таким чином, щорічно, з 2008 року, вищезазначені центри сертифікації вносили чималий внесок у розвиток індустрії Халяль в Україні, що важливо не тільки для зовнішньоекономічних зв’язків, а й для внутрішніх, адже, на сьогоднішній день, споживачами продукції Халяль є не тільки мусульмани, але і всі, хто віддає перевагу здоровому харчуванню і відповідально підходить до вибору харчових продуктів. З кожним роком все більше продукції Халяль ми можемо побачити на полицях українських супермаркетів, на ринках, а також багато операторів громадського харчування при виборі продукції віддають перевагу тим, що мають Халяль сертифікацію.

 

Зауважимо, на сьогоднішній день в Україні існує понад 20 центрів сертифікації Халяль. Але з огляду на високі вимоги Шаріату, що пред’являються не тільки до виробників продуктів харчування, а й безпосередньо до самих центрам сертифікації Халяль, не кожен з них відповідає цим вимогам. Проводячи дослідження, ми виявили, що серед великої кількості подібних центрів не викликають сумнівів і авторитетними залишаються такі, як «Центр Досліджень та Сертифікації Халяль «Альраід», «Центр Сертифікації «Халяль» і «Центр Сертифікації «Халяль Глобал Юкрейн».

Одна із вимог сертифікації Халяль – є використання миючих засобів Халяль на виробництві, адже виробництво де виготовляються продукти за стандартом Халяль, має повністю відповідати статусу Халяль ( не містити заборонених компонентів, речовин, сировини, інших харчових добавок). Але для багатьох питання стосовно миючих засобів досі є незрозумілим, адже вони не входять у склад самої продукції. Згідно стандартам Халяль усе, що має контакт з продукцією Халяль, має прямий вплив на Халяль статус цієї продукції, будь то приладдя, за допомогою якого виготовляється продукція, миючі засоби, упаковка, зберігання та транспортування продукції тощо. Обладнання, що використовується у виробництві продукції Халяль, не повинно використовуватися для будь-яких інших продуктів, які не є Халяль або для інгредієнтів тваринного або алкогольного походження.

 

У стандарті Халяль країн Перської Затоки GSO 2055-1: 2015, п.4.1 Загальні вимоги до продуктів харчування Халяль вказано: Під час очищення або технічного обслуговування машин або обладнання, які контактують з продуктами харчування Халяль, не слід використовувати масла, жири, миючі та дезінфікуючі засоби, які не можна використовувати під час виробництва харчових продуктів або засоби, які містять компоненти або матеріали, які не є Халяль.

 

З цього є висновок, що використання миючих засобів Халяль на виробництві – є одним із етапів у процесі виготовлення продуктів харчування Халяль.

 

До Асоціації часто надходять запити стосовно халяльності (дозволеності) продукції харчування в Україні. Так як за останній час термін «Халяль» став дуже популярним, багато хто використовує цей термін не замислюючись над його значенням. Ми хочемо нагадати, що в перекладі з арабської мови слово Халяль – це  дозвіл або схвалення чогось (не містить нічого забороненого) з точки зору релігії Іслам, будь то продукти харчування, послуги, стосунки, фінанси та інше. Стосовно продуктів харчування, хочемо зауважити, що на продукті має бути вказано логотип Центру сертифікації, який сертифікував цей продукт і несе відповідальність за його відповідність вимогам Халяль. Також, просимо звернути увагу на те, що саме логотип Центру сертифікації дає гарантію, що цей продукт дійсно відповідає нормам Ісламу. У випадку, якщо на продукті вказано лише слово «Халяль», «Halal» або арабською «حلال», без посилання на будь-який Центр сертифікації, це не є підтвердженням того, що продукт дійсно є халяльним.

 

Крім того, хочемо нагадати, що споживачі мають право звертатися до виробників з запитом на підтвердження халяльності продукції. Виробник в свою чергу повинен надати сертифікат Халяль, де має бути вказано:

 

– назву Центру сертифікації Халяль (ким був виданий сертифікат);

– термін дії сертифікату;

– додаток з переліком продукції Халяль (за потребою).

 

Також, споживачі завжди можуть звертатися до Асоціації «Укрхаляль» або безпосередньо до самих Центрів сертифікації Халяль із запитом щодо халяльності тої чи іншої продукції.

 

Хочемо повідомити, що в УАХІ «УКРХАЛЯЛЬ» також є система навчання за стандартами Халяль. Навчання проводиться для виробників, аудиторів, експертів, спостерігачів та працівників виробництв. А також для усіх тих, хто цікавиться індустрією Халяль, та хоче розпочати розвиток свого бізнесу у цьому напрямку. Навчання складається з програм та тренінгів спеціально розроблених провідними фахівцями сфери Халяль та Комітетом з фатв при Духовному управлінні мусульман України. Ми пропонуємо як індивідуальну систему навчання, так і корпоративні тренінги для компаній з урахуванням індивідуальних потреб.

 

Тренінги за стандартами Халяль:

 

• Стандарт країн Перської затоки GSO 993:2015 – Вимоги забою тварин відповідно до релігійних правил Ісламу.
• Стандарт країн Перської затоки GSO 2055-1:2015 – Продукція Халяль – частина перша: Загальні вимоги до харчової продукції Халяль.
• Стандарт держави Сінгапур MUIS-HC-S001:2005 – Загальні рекомендації щодо використання та обробки харчової продукції Халяль.

 

1. Вимоги Халяль для забійних майданчиків і виробництва м’ясної продукції.
2. Вимоги до Халяль виробництва кондитерських виробів.
3. Вимоги до Халяль виробництва молочної продукції.
4. Вимоги до Халяль виробництва меду та продукції рослинного походження.
5. Вимоги до Халяль виробництва яєць і яєчної продукції.
6. Вимоги до Халяль виробництва напоїв.

 

Подивитися перелік стандартатів 

Халяль – це стандарт, який стосується не тільки продуктів харчування. Також існує халяльний стандарт для фармацевтичної продукції. Халяльні фармацевтичні препарати – це ліки, які суворо відповідають закону шаріату. Якщо конкретніше, халяльні фармацевтичні препарати повинні відповідати релігійним канонам Ісламу, вони не повинні містити спирт та інші заборонені для мусульман речовини. Наприклад: кров, клітини свиней/комах та інших речовин, які є забороненими у відповідності із законом шаріату. Окрім того, халяльними не можуть вважатися ліки, які вироблені на основі кліток тварин, які були забиті не за вимогами Ісламу. Перед споживанням лікарського препарату, мусульманин зобов’язаний перевірити його склад, так як деякі компоненти та добавки, можуть бути заборонені в Ісламі для споживання. Частіше за все, у лікарських препаратах використовують допоміжні компоненти такі як: етиловий спирт, розпушувач, барвники, ароматизатори, желатин, сахароза, цукровий сироп, крохмаль та гуміарабік. Але це не означає, що усі ці компоненти є забороненими для мусульманина. У першу чергу забороненими є наступні добавки: Е120 (барвник кармін, кармінова кислота), Е921 (цистеїн, L- та його гідро хлориди – натрієва та калієва солі, поліпшувач борошна та хліба), Е1000 (жовчна, холієва кислота) Е1001 (холін), Е1100 (амілази тваринного походження), Е1101 (хімозин, пепсин), Е1104 (ліпази). А також усі складові свинини. Так наприклад, одне з поширених профілактичних засобів – це гематоген. Гематоген містить залізо, яке входить у склад у вигляді бичачого сироваткового альбуміну, який отримується з сухої дефібринованої крові крупної рогатої худоби. Також забороненими є ферменти, які використовують у якості препаратів для поліпшення травлення, або свинячий желатин, який частіше за все застосовують для формування оболонки капсул ліків. Але також капсули виробляють з яловичого або риб’ячого желатину, який може бути Халяльним. Окрім того, якщо у складі лікарського препарату міститься етиловий спирт, і цей лікарський засіб є життєво необхідним та заміни йому немає, у такому випадку, споживання цього лікарського засобу не є забороненим.

Пророк Махаммад (мир йому) в одному з своїх хадисів закликав мусульман для лікування недуг застосовувати халяльні (дозволені в Ісламі) засоби: «І хвороба, і зцілення – тільки від Аллаха. Якщо Він дає недуга, то дасть і лікування ». Таким чином, аби забезпечити себе від випадкового споживання заборонених речовин, мусульманину, бажано, перевірити склад лікарського препарату перед його використанням. Так як лікуватися халяльми способами для мусульман вважається фардом (обов’язковим).

Свято Курбан-Байрам одне з двох ісламських свят, воно є основою паломництва і проголошує милосердя, доброту та любов до людей.

Свято відзначається у честь пророка Ібрагіма. Зі священного Корану ми знаємо, що уві сні пророку Ібрагіму явився  ангел Джабраїл та по волі Аллага звелів принести у жертву свого сина Ісмаїла. Після чого Ібрагім направився у долину Міна, до місця розташування Мекки. Підкорюючись волі Всевишнього, Ісмаїл пішов за своїм батьком. Аллаг дізнавшись щирість, відданість і душевну чистоту Ібрагіма і його сина, дарував життя Ізмаїлу. І під час жертвопринесення ангел Джабраїл замінив сина Ібрагіма на барана. На честь такого великого випробування, яке було дано пророку Ібрагіму і його синові, усі мусульмани святкують цей день, як один з величних.  У цей день, по можливості, кожен мусульманин зобов’язаний принести у жертву барана (вівцю, козу, корову, бика, верблюда). М’ясо тварини ( яку приносять у жертву) ділять на 3 частини: першу господар залишає собі, другу жертвує суспільству, а третю роздає бідним на вулиці. Оскільки жертва відбувається в ім’я Аллагу, вона повинна принести користь бідним, таким чином буде винагороджений той, хто жертвує.

Свято Курбан-Байрам прийнято святкувати 3-4 дні, та вважається благословенним часом для візитів до родичів і друзів. У ці дні усі мусульмани готують багато м’ясних блюд, а також до столу подають солодощі. У перший день свята прийнято готувати блюда із субпродуктів – печінки і серця. Другий день починають з тарілки супу , приготованого на бульйоні з баранячих голів та гомілок. Готують тушковане м’ясо, жарке, доповнюючи рисом, бобовими та овочами. У третій день Курбан-Байраму до столу подають супи з  баранячих кісток, фаттах, плов, шашлик, лагман, манти, бешбармак та багато інших національних страв. Особливу увагу приділяють солодощам, якими прикрашають столи та пригощають дітлахів. Зазвичай у свято жертвоприношення випічка готується з використанням мигдалю та ізюму – різноманітні печива, пироги і бісквіти, традиційні пахлава, рахат-лукум, самса.

Курбан Байрам – найбільше, урочисте та значиме мусульманське свято. Для кожного мусульманина Курбан-Байрам – це свято благих та добрих вчинків. Саме у ці дні прийнято більше піклуватися о нужденних, роздавати милостиню та обмінюватися подарунками.

 

Варто звернути увагу на те, що сучасні косметичні засоби можуть викликати алергію у деяких людей. Халяль косметика зменшує ризик виникнення  алергії, тому що основні інгредієнти складаються із натуральних масел та рослинних речовин. Але що таке косметика Халяль?

Вважається, що у виробництві косметики Халяль використовують більш натуральні та екологічно-чисті інгредієнти. Направлення Халяль не обмежується лише засобами для догляду, але й пропонує декоративну косметику і різноманітні засоби для макіяжу. При створенні косметики Халяль важливо враховувати усі вимоги Ісламу, як і при виробництві іншої продукції для мусульман. Косметика Халяль не повинна завдавати шкоди організму. Вона не повинна містити наступне:

• Компоненти тваринного походження: желатин, жирні кислоти, ланолін, алантоїн, колаген та кератин, які отримують зі свинячого жиру – одна із причин, чому мусульманам не дозволено робити ламінування волосся, вії та брів. Також використання кератину, не є дозволеним, тому що пропускає воду, а це означає обмивання перед намазом (молитвою) не буде дійсним.
• Екстракти тварин та комах, які часто використовують у якості барвників.
• ГМО та консерванти.
• Хімічні домішки.

Заборона на використання цих компонентів обумовлена тим, що заборонені інгредієнти вбираються у шкіру або потрапляють в організм через ротову порожнину (при використанні губних помад або бальзамів для губ). Тому це означає, що використання косметики Халяль  гарантує, що ніяка шкідлива хімія або продукти тваринного походження не потрапляють в організм людини. Подібний підхід до складу обумовлений вимогами Ісламу.

Тим не менш, існує суперечне питання стосовно використання спирту у косметичних засобах.  Більшість ісламських вчених дозволяють мусульманам використовувати спиртовмісну косметику, тому що вона використовується для зовнішнього застосування, а не для внутрішнього.  Також у відповідності з думкою ханафітського мазхабу, спирт, вироблений не із винограду та фініків, не є наджасою (нечистотою, скверною). Цієї ж думки притримувався і Пророк Мухамад (мир йому). Харчовий спирт (етиловий) отримують із зерна, цукрового буряка і картоплі. Таким чином немає заборони на те, щоб використовувати цей компонент (спирт) у зовнішньому застосуванні.

Важливо розуміти, що косметика Халяль – це не тренд, а частина образу життя правомірного мусульманина та свідоме рішення у використанні цієї продукції. Адже Іслам є релігією, яка полегшує життя правомірного, а не робить її важче, саме тому в основі релігії лежить фатва, яка вказує на те, що будь яка річ на початку є чистою.