Нещодавно Брітольським університетом, який знаходиться на південному сході Англії, було проведено дослідження, у якому взяли участь 250 мусульман. Ціллю дослідження було провести аналітику та дізнатися, якому способу забою тварин мусульмани надають перевагу.

Нагадаємо, шо на сьогоднішній день розрізняють два способи забою тварин на м’ясо: забій без оглушення та забій з попереднім оглушенням. Кращим способом забою прийнято вважати той, який забезпечує швидкість процесу, добре знекровлення туші, безпечність та не доставляє мук тварині.

Серед виробників та споживачів Халяль є розбіжності стосовно питання правомірності забою тварини із застосуванням оглушення, головною вимогою якого є впевненість в тому, що тварина залишилась живою перед забоєм. Деякі ісламські вчені та споживачі м’яса Халяль, притримуються думки, що тварині, яку планують забити, спочатку мають зробити оглушення, а потім швидко зробити забій таким чином, щоб вона не відчувала страждань. Вони вважають, що якщо тварину спочатку оглушать, а потім заріжуть і її кров вийде до того, як вона помре, тоді м’ясо цієї тварини є Халяль. Таким чином, тварина не чинить опір і технологічний процес забою не затягується. Такий процес забою, так само як і при ручному забою, відбувається з вимовою імені Аллага  та знекровленням тварини. Вважається, що при оглушенні, тварина не відчуває болі перед смертю.

За підсумками цього дослідження був зроблений висновок, що 70% мусульман віддають перевагу м’ясу тварин, які були забиті без попереднього оглушення. Серед респондентів, які сказали, що споживають м’ясо тварин з попереднім оглушенням, 46% з них заявили, що не впевнені у Халяльності цього м’яса, у той час як близько четверті сказали, що іноді вони вимушені споживати м’ясо оглушених тварин, при відсутності альтернативи. Тим не менш, цілковитого підтвердження того, що забій тварини з використанням оглушення не є дозволеним – немає. Посланець Аллага (мир йому) сказав: «Коли ви ріжете, то робіть це з добром», що означає – не завдаючи страждань тварині.

Існує дуже поширена думка про те, що продукція Халяль представлена лише у вигляді м’яса, але продукти Халяль – це не лише м’ясо – це ковбаса, кондитерські вироби, молочні продукти, птиця і ще багато інших продуктів, що відповідають вимогам релігії Іслам. Якщо розділяти їжу на продуктові категорії, то автоматично халяльними продуктами вважається продукція рослинного походження, мед, риба і морепродукти, молоко та молочні продукти. Але якщо, на приклад, у складі йогурту є желатин, який отримують методом виварювання кісток тварин, то є думка, що такий продукт є Харам (так як частіше за все його роблять з кісток свинини), а це означає, що споживати цей продукт не є дозволеним. Наявність у складі   харчової або фармацевтичної продукції желатину, багатьох мусульман зупиняє від їх споживання. У тому, наскільки виправдані упередження щодо цього інгредієнта, розглянемо нижче.

Желатин частіше за все використовується у виробництві йогуртів та сметани, м’яких сирів, пресованого сиру, сирних мас, молочних желе, пудингів, солодких заварних кремів та морозива. Той желатин, який був вироблений з кісток, м’яса або шкіри тварини, які є дозволеними до споживання мусульманами та було забито з ім’ям Аллага тоді, споживання цього продукту дозволено за законами Ісламу. Але, що стосується дозволеності желатину, який був вироблений зі свинини  або мертвечини, думка вчених розділяється.  Деякі стверджують, що така продукція заборонена, як і сировина, з якої вона була вироблена. Інші ж стверджують, що будь який желатин є дозволений, оскільки він «піддався процесу істіхаля».

Істіхаля – це процес перетворення однієї речовини в іншу, у момент якого відбувається втрата його первинних властивостей і цю речовину неможливо повернути у його первинний вигляд.

З цієї точки зору желатин повинен пройти повне перетворення і не мати нічого спільного з попереднім своїм станом, щоб стати дозволеним. Наприклад, якщо «процесу істіхаля» підверглася свинина, то у новій речовині не повинно залишитися жодних похідних від свинини. Нерідко желатин роблять шляхом часткової зміни структури колагену. У такому випадку, споживання цього виду продукту не є дозволеним для мусульман (якщо желатин був вироблений з забороненої для мусульман тварини), так як продукт не був перероблений повністю. На жаль, звичайний споживач не може достовірно дізнатися чи було проведено «процес істіхаля»  чи ні. Тому кращим для мусульманина буде використання цього продукту з дозволеної по Ісламу тварини.

Посланець Аллага (мир йому) сказав: «Дозволене явне і заборонене явне, а між ними – сумнівне, про що люди не відають. Той хто сторониться сумнівного очищає свою релігію».

У Корані написано, що мусульманин не може споживати м’ясо тварин, які померли своєю смертю, кров та свинину, а також м’ясо тварин, які були забиті без імені Аллага. Посланець Аллага (мир йому) сказав: «Той хто споживає харам не буде у раю, він гідній лише перебування у пеклі».

Але чи дозволено мусульманину споживати сире м’ясо і м’ясо, яке містить кров? Розглянемо нижче.

Багато людей споживають м’ясо мінімального або середнього ступеню прожарювання. Стосовно ступенів прожарюванню, як правило, вважають, що їх лише 3, але насправді ж існує 7 видів прожарювання м’яса. Розглянемо перші 2 з них:

– Raw або Blue –  всередині м’ясо червоне та холодне, майже сире. У даному випадку, м’ясо просмажене лише на 10% зовні, всередині  залишається сирим. Прийнято вважати, що приготоване м’ясо за цим методом є сирим і містить багато крові всередині. Насправді ж, цей метод приготування м’яса не містить кров, а те що ми звикли вважати за кров, насправді є червоним соком, який виходить у процесі приготування даного виду продукту.

– Rare – м’ясо цього виду приготування гарно обсмажене зовні, всередині червоне з великою кількістю червоного соку, у розрізаному вигляді ми можемо бачити, як просочується кров (сік).

Будь-яке м’ясо у процесі приготування виділяє сік, що зазвичай прийнято вважати за кров. Стосовно залишку крові у печінці та м’ясі (при забої тварини), то немає шкоди  у тому, щоб споживати цей вид продукту сирим або напівсирим, чи приготованим. Забороненою вважається венозна кров, яка ллється з горла тварини у процесі забою.

З цього маємо висновок, що кров, яка знаходиться у м’ясі та кістках пробачається при споживанні, якщо вона не змішалася з іншою рідиною, якщо ж вона змішалася, то її необхідно змити. Тобто необхідно лише змити помітну кров з м’яса, тому що невелика кількість крові пробачається, у зв’язку  з тим, що її неможливим позбутися повністю. Тому це не є Харам, для мусульманина, споживати сире м’ясо, або м’ясо з кров’ю, якщо тварина була забита за законами шаріату.

Халяль – все те, що дозволено мусульманину. Не дивлячись на те, що це поняття стосується різноманітних сфер життя (одягу, ведення бізнесу, поведінка у суспільстві та інше), частіше за все це поняття зустрічається у питаннях їжі. У зв’язку з тим, що число мусульман з кожним роком збільшується, потреба у халяльних продуктах за останні роки зросла у декілька разів, а також попит на продукти Халяль є серед людей інших віросповідань, завдяки тому, що халяль продукти є корисні та можливими до споживання тими, хто піклується про своє здоров’я.

Стосовно закладів  громадського харчування у цій сфері, то у даного напрямку є велика аудиторія та перспективи, а також попит на таку продукцію щороку зростає на десятки відсотків. Які ж заклади (ресторани та кафе) можуть бути Халяль?

Насамперед, халяльні ресторани та кафе відрізняються своїм меню, у ньому немає страв зі свинини і відсутні алкогольні напої. Багато ресторанів та кафе, які позиціонуються як халяльні заклади, можуть мати у своєму меню алкогольні напої, що є не допустимим у даному випадку. Крім того, під забороною є м’ясо хижих тварин та птахів, молюски та деякі морепродукти (які саме, залежить від конкретного мазхабу), мертвечина – тварини, які померли своєю чи насильницькою смертю. Тому стосовно страв із м’яса (курятина, баранина, яловичина), то на такий вид продукції, бажаним є наявність сертифікату Халяль.

У закладі також може бути обладнана кімната для намазу (молитви), але це не є обов’язковим), небажаним є наявність кальянів на території закладу.

Підводячи підсумки можемо зробити висновок, що не усі заклади, де є марка «Халяль»,  є халяльними. Звичайно ж, в Україні є заклади громадського харчування, які відповідають вимогам Халяль. Але на жаль, є проблема відсутності документу (сертифікату), що засвідчує це, і на державному рівні маркування Халяль ніяким чином не регулюється. Тому відсутність сертифікату не заважає власникам закладів маркувати меню відповідним знаком Халяль, і відповідальність за заявлену халяльність страв у таких закладах лежить лише на їхніх власниках.

 

 

Хамр – алкоголь, є забороненим і це не має значення з чого він був виготовлений та яке його найменування – горілка це чи вино, лікер, пиво або буд-який інший напій, що має в своєму складі етиловий спирт. Алкоголь є забороненим для мусульман не тільки у споживанні,  але і його торгівля, виробництво, транспортування. Алкоголем називають летючу безкольорову рідину, яка отримується у результаті ферментації цукрів. На деякі форми життя алкоголь здійснює інтоксикаційну дію. Напої, які містять етиловий спирт, називають алкогольними напоями. Від них розвивається залежність, яку називають алкоголізмом. Усі напої, які виробляють із меду, ячменя та пшениці, які у результаті бродіння перетворюються в алкогольний напій – є забороненим.

У Священному Корані сказано:

«О ті, які увірували! Воістину, вино, азартні ігри, камені жертовників (або ідоли) і стріли для ворожби – мерзота від шайтана.  Тож стережіться цього! Можливо, будете спасенні!», «Воістину, шайтан бажає посіяти між вами ворожнечу й ненависть через вино й мейсір і відвернути вас від згадування Аллага й молитви. Невже ви не зупинитесь?»

Виходячи з наведених аятів Священного Корану, споживання спиртного є для мусульман великим гріхом. Чому Всевишній категорично заборонив споживати спиртне?  Річ у тім, що людина – це найвище творіння Аллага, який наділив його розумом. Саме розум відрізняє людину від усіх інших творінь Бога, а споживання спиртного лишає людину розуму та штовхає її на вчинення гріхів.

У яких продуктах можливо зустріти алкоголь?

У сучасному світі, дуже часто, алкоголь використовують у виробництві таких продуктів як: торти, цукерки, тістечка, печиво тому мусульманин зобов’язаний перевіряти склад перед тим, як придбати той чи інший продукт. Неодноразово були проведені дослідження, що повністю алкоголь при виготовленні продукту не випарюється. Також було доведено, що при випіканні залишається майже стільки ж алкоголю, скільки було додано на початку. При тривалому варінні відсоток випарювання алкоголю більший, але усе ж таки алкоголь повністю не випарюється  не при одному процесі приготування продукту.

Також такий напій як квас, якщо він був виготовлений процесом натурального бродіння – у такому випадку він є також забороненим у споживанні оскільки, як ми вказували раніше, у процесі бродіння він перетворюється у напій, в складі якого є етиловий спирт. Тому, дуже важливо перевіряти зміст цього продукту, зазвичай у таких випадках вказують – «було виготовлено у процесі натурального бродіння», а це означає, що даний напій споживати неможна.

Стосовно лікувальних препаратів, у складі яких є етиловий спирт, то у даному випадку заборона на їх використання також розповсюджується. У не мусульманських країнах близько 60% лікувальних препаратів у своєму складі мають етиловий спирт, що само собою є забороненим для використання мусульманами.

Але також є виключення, коли використання таких ліків є дозволенним і це може бути прощено Аллагом, наприклад, якщо використання тих чи інших ліків є життєво необхідним і альтернативи для них немає, якщо у людини, яка буде споживати дані ліки немає пристрасті до алкоголю і він споживає їх (ліки) виключно в оздоровчих цілях – у такому випадку споживання ліків, які містять спирт є дозволеним. Це виключення підкріплюється одним із аятів у Священному Корані: «А якщо хтось був змушений (вжити) це ненавмисно й не порушуючи меж, то Аллаг – Прощаючий, Милосердний!».

Тим не менш, кращим для мусульманина буде утримуватися від споживання алкоголю у будь-якому його вигляді. Один з хадисів пророка Мухаммеда (мир йому) про алкогольні напої: «Все п’янке – Хамр, а всякий Хамр заборонений», а це значить що все, що містить спирт є забороненим у споживанні мусульманами.

«Халяль» з арабської переводиться як «дозволено Алахом» і в мусульманському світі означає дозволені вчинки загалом (по шаріату). У Корані написано, що мусульманам дозволена їжа людей Писання. Люди Писання – це християни та  іудеї. І якщо вони забивають тварин використовуючи ім’я Бога (не обов’язково дослівно Аллаха, досить сказати «з Богом», наприклад), перерізають сонну артерію, яремну вену, стравохід, трахею і випускають кров, тоді це м’ясо вважається Халяль.

Кошерне – вірне, дозволене, те, що створено за правилами кашруту, за основу яких взяті закони Тори. Таким чином, “Халяль” і “Кашрут” – це набір релігійних правил у відношенні “дозволеної” їжі, а також правил та образу життя. Але існує ряд відмінностей та  правил, для того, щоб їжа була Халяльною або Кошерною. Відмінність між цими двома термінами лежить глибоко у духовному аспекті і в релігійному сенсі. Одне з них – забій тварин:

• В іудаїзмі не є обов’язковим казати ім’я Бога над кожною твариною. Досить лише прочитати спеціальну молитву над першою і над останньою твариною  в партії.
• Іслам зобов’язує мусульман вимовляти ім’я Аллаха перед забоєм кожної тварини, лише тоді це м’ясо буде благословенне.

Хто може робити забій тварини?

Іслам дозволяє робити забій тварини будь-якому дорослому чоловікові (наприклад, це може бути, як мусульманин, так і єврей чи християнин). В іудаїзмі тільки спеціально навчений равін або Саші, може забивати тварину.

М’ясо яких тварин дозволено споживати мусульманам і євреям?

• Халяль – це все м’ясо худоби і овець, якщо воно було вбито відповідно до вимог Ісламу.
• Кошер – м’ясо травоїдних жуйних тварин, копита яких роздвоєні та мають глибокий розріз. Євреям також заборонена конина.
• Проте, обидві релігії накладають заборону на свинину, при цьому обмеження Кошер поширюються на змішування м’яса і молочних продуктів, в Халяль на цей рахунок немає ніяких заборон.
• Халяльна їжа не включає в себе споживання всеїдних або хижих птахів. У їжу також не вживається птиця, що не має пір’я. Однак яйця для їжі можна використовувати навіть від заборонених видів птахів.
•  Кошерні правила по м’ясу птахів аналогічні, але щодо яєць вимоги набагато суворіші. Яйця заборонених видів птахів також вважаються забороненими, крім того, забороняється використовувати яйця дозволених видів птахів, якщо в них виявляються згустки крові.
• Мусульманам дозволено споживати різну рибу і морепродукти, на рибу не поширюються вимоги до забою наземних тварин.
• Кашрут також дає дозвіл на споживання риби, однак споживання ракоподібних і водних ссавців знаходиться під суворою забороною.
• Що стосується різних добавок, Халяль набагато суворіше Кошеру. Так як мусульманам заборонені в їжу добавки не халяльного походження, для Кошер же немає різниці, яким чином і з яких тварин виготовлена та чи інша добавка.
• Відмінності між Халяль і Кошер поширюються і на вживання спиртного. Іслам суворо забороняє вживання п’янких спиртів в будь-якому вигляді. Кошерні закони дозволяють євреям вживання вина.

Поняття Кошер і Халяль тісно переплітаються, по суті, вони означають одне і те ж в різних релігіях. Однак, не можна твердо назвати все Халяльне – Кошерним і все Кошерне – Халяльним, все ж є ряд відмінностей, які віруючі люди повинні знати, розуміти і дотримуватися.

Також, варто звернути увагу, що дуже часто виробники використовують знак «Кошер» на вироблених продуктах харчування, але дана продукція, такою не є. Даний вид обману використовується в маркетингових цілях, тому віруючій людині бажано перевіряти склад даного продукту, для того щоб бути впевненим в тому, що його вживання є можливим.

 

Халяль – це все те, що дозволено споживати або використовувати згідно з нормами ісламського права. Перш за все це безпека продукції, її чистота і користь для здоров’я людини. Це продукти, чисті як в духовному плані, так і в фізичному, вироблені без додавання шкідливих консервантів і добавок, які відповідають вимогам терміну придатності і зберігання.

Варто зауважити, що продукти Халяль можуть вживатися в їжу людьми будь-якої національності та віросповідання. Для мусульман термін «Халяль» – це в першу чергу підтвердження відповідності традиціям Ісламу.

Справжні Халяль-продукти, зокрема ковбасні вироби, відрізняються відсутністю в їхньому складі навіть в мінімальних кількостях будь-якого забороненого інгредієнта: свинини, продуктів, які зроблені зі свинини, мертвечини (тварина, наприклад корова або птиця, яка не була вбита за ісламськими правилами), крові, добавок, які можуть містити заборонені інгредієнти. Крім того, Халяль-продукт має бути упакований в оболонку, щодо якої немає сумнівів в її дозволеності за нормами Ісламу.

Оболонки для ковбасних виробів діляться на два види:

– оболонка, яка не придатна до споживання (синтетична/поліамідна/целюлозна). В даному випадку оболонка використовується тільки для упаковки самої ковбаси і не вважається продуктом харчування. На таку оболонку не потрібен Халяль сертифікат і вона може бути використана для ковбасних виробів в якості упаковки, головне, щоб вона відповідала державним вимогам.
– оболонка, яка може споживатися в їжу (натуральна). Даний вид оболонки може вживатися в їжу, а значить це окремий етап перевірки даної сировини і на неї, в обов’язковому порядку, повинен бути сертифікат Халяль, що дає гарантію на можливість споживання продукту мусульманами.

Натуральна оболонка ділиться на два види:

– черева ялова – кишка даного виду тварини, яка пройшла через безліч технологічних етапів спеціальної обробки, серед яких соління, висушування та інші.

– колагенова оболонка – це їстівна оболонка, максимально наближена до натуральної. Виготовляється з легкої маси колагену і за своїми властивостями дуже нагадує звичайну ковбасну оболонку.

 

Ковбаса не може бути Халяль, якщо:

– зроблена з яловичини і м’яса птиці, які забиті не за нормами Ісламу – свинини в них немає, але це м’ясо називається мертвечиною і заборонено до споживання правовірними мусульманами, які поважають себе і свою сім’ю;

– містить в складі добавки, барвники, підсилювачі смаку, консерванти, які вироблені з свинини, мертвечини або кісток убитих тварин, або ж мають в складі етиловий спирт;
– містить в своєму складі інші заборонені або сумнівні в Ісламі добавки;

– упаковані в натуральну оболонку, яка вироблена з мертвечини або містить в своєму складі добавки з мертвечини.

 

Багато підприємців виробляють таким чином продукцію: закуповують Халяль яловичину та птицю (іноді навіть просто довіряючи слову постачальника, який може бути не мусульманином), не перевіряють, як саме відбувається забій, чи не вивчають, що міститься в складі за рецептом, дозволеність кожної добавки. Виходить, що вони самі впевнені в халяльності своєї продукції, але по факту вони можуть виробляти і продавати Харам за власним неуцтвом і незнанням. Дана продукція, у випадках якщо в її складі є хоч один заборонений (харам) інгредієнт, не є дозволеною. З цього випливає, що за основу вимог виготовлення ковбаси Халяль взяті ті ж вимоги, що і до м’яса Халяль.

 

Халяль – це екологічно чистий продукт, вироблений відповідно до ісламських норм.

Халяль – це їжа, що відповідає сучасним екологічним вимогам.Насамперед  мед вважається здоровим натуральним продуктом, відповідно мед апріорі є Халяль-продуктом. «Згадка про нього є в Корані, в сурі « Бджоли ». У нього вкладено працю, починаючи від важкої праці бджіл. Мед несе в собі баракат для споживача, благодать Всевишнього ».Натуральний мед є не тільки цінним продуктом харчування, він має яскраво виражені лікувально-дієтичні та профілактичні властивості. Цей чудовий продукт містить близько 300 мікроелементів, в тому числі вітаміни і мінерали.

Так чому ж мед може бути не Халяль?

Вся рослинна продукція (овочі, фрукти, зернові в чистому вигляді) і мед, без будь-яких домішок (наприклад: стабілізатори, емульгатори, барвники, підсилювачі смаку, ароматизатори) автоматично вважаються Халяль. Але в зв’язку з тим, що зараз вирощування продукції та харчові технології дуже стрімко розвиваються, а на ринку стала з’являтися генно-модифікована продукція або перероблена продукція з сумнівним складом, у споживачів Халяль можуть виникати питання до продукції рослинного походження.
Також, якщо на одному провадженні виробляють мед і алкоголь, (наприклад, дуже часто зустрічаються випадки, коли виробник паралельно на одному цеху виробляє мед і такі види алкоголю, як медовуха), відповідно, якщо виробник планує виробляти і випускати продукти для мусульман, він повинен відмовитися від паралельного виробництва меду і алкоголю. Так як 90% меду на ринку є не натуральним з домішкою консервантів або перероблений, сертифікат Халяль гарантує якість і збереження всіх спочатку корисних якостей меду.

Це означає мед з маркуванням Халяль додаткових питань не викликає і може вживатися в їжу людьми будь-якої національності і віросповідання.

 

 

 

 

 

 

Орган сертифікації Халяль – відповідальна особа, яка проводить перевірку виробництв, які бажають пройти сертифікацію Халяль. По завершенні перевірки, Орган сертифікації формує висновок про відповідність/ не відповідність виробництва або ж продукції необхідним вимогам. У разі позитивності вердикту, видається сертифікат про відповідність виробництва/ продукції нормам Халяль.

 

Уже кілька років в Україні успішно існують і працюють декілька Органів сертифікації Халяль, що позитивно впливає на економіку країни. Після подій в 2014 році, у виробників з’явилася потреба відкривати нові кордони торгівлі, привабливими і економічно вигідними виглядали Схід і країни Перської затоки. Географічно зручне розташування і попит на товар не могли не привертати увагу виробників. Але не все так просто. Оскільки дані країни сповідують Іслам, у них є свої, певні правила, яких необхідно дотримуватися, щоб потрапити на внутрішній ринок. Перше і найважливіше – наявність сертифіката Халяль, виданого акредитованим Органом сертифікації Халяль.

 

Місія Асоціації полягає в тому, щоб застерегти виробників від недобросовісних та нелегітимних Органів сертифікації Халяль в Україні.

 

На жаль в даний час, зустрічаються випадки фальсифікації сертифікатів, що загрожує фінансовими збитками, а також завдання шкоди репутації компанії.

 

На даний момент в Україні існує 3 крупних Органа сертифікації Халяль:

• Центр Досліджень та Сертифікації Халяль «Альраїд»;
• Центр Сертифікації «Halal Global Ukraine»;
• Центр сертифікації «Халяль»;

 

При виникненні питань і необхідності сертифікації Халяль, рекомендуємо звертатися саме до вище перерахованих організацій.

Директор центру сертифікації “Halal Global Ukraine” Поліщук Лариса Володимирівна розповіла про процес сертифікації “Халяль” в Україні, поділилася практичними порадами, які будуть корисні вітчизняному виробнику зацікавленому у виробництві продукції Халяль.

 

В даний час виробництву продукції Халяль приділяється особлива увага в усьому світі, так як цей споживчий ринок є дуже привабливим. Зростання халяльного світового ринку настільки динамічне, що практично всі відомі гіганти світового продовольчого ринку включили в своє виробництво продукти із позначкою «Халяль».

 

Події пов’язані з втратою російського ринку для України стали значущим з точки зору розвитку виробництва продуктів харчування, спрямованого на експорт у зарубіжні країни. Наша країна відкрила для себе Світ і він дізнався, що таке український продукт. Експортні потоки з України розподілилися між Європою і Сходом, якщо Європа висуває свої вимоги до продукції, що поставляється на їхні ринки, то і Схід має певний «райдер», без якого поставки здійснювати просто неможливо. Одним з перших і найбільш важливим є сертифікат Халяль, який має право видавати орган, який має акредитацію в арабо – мусульманських країнах. В Україні на сьогоднішній день таким є Центр Сертифікації «Halal Global Ukraine». Незалежний сертифікаційний орган, що забезпечує контроль виробництва продуктів харчування, товарів і послуг відповідно до канонічних вимог Ісламу (Шаріату).

 

Центр Сертифікації заснований для роботи на території України з метою контролю за випуском продукції Халяль вітчизняними виробниками. Документ, який підтверджує і гарантує відповідність продукції і послуги стандарту Халяль третьою стороною (сертифікаційним центром) в умовах ринкової економіки називається Сертифікатом Халяль.

 

Для того, щоб мати уявлення про процедуру сертифікації, має сенс позначити основні етапи сертифікації:

• подача заяви, заповнення анкети;
• укладення двостороннього договору;
• збір документів і складання плану первинного аудиту підприємства;
• виїзд експертної комісії, огляд виробництва;
• висновок комісії;
• підготовка схеми контролю за запуском і виробництвом продукції;
• навчання співробітників;
• видача сертифіката;

 

Термін дії сертифіката становить 3 роки і включає постійну присутність спостерігача на підприємстві, позапланові контрольні перевірки і візити і т.д. Отримати сертифікат Халяль не найскладніша задача, складніше йому відповідати, не допускаючи ніяких, навіть самих незначних порушень з боку виробника.

 

Всі підприємства, які отримали сертифікат Халяль, зобов’язані щороку проходити ресертифікаційний аудит, метою якого є підтвердження підприємством на відповідність вимогам Халяль.

 

Список необхідних документів (приблизний перелік):

• Установчі документи (статут в поточній редакції з усіма змінами);
• Свідоцтво про внесення юридичної особи до реєстру юридичних осіб;
• Свідоцтво про постанову на облік в податкових органах як платника податків;
• Банківські реквізити;
• Фактична адреса організації;
• Перелік продукції з розгорнутим складом.

 

Халяль сертифікації підлягають переважно продукти харчування, а також косметика, побутова хімія і деякі види послуг. Халяльними є всі продукти харчування, крім харамних (заборонених). До заборонених продуктів належать в першу чергу:

• свинина;
• кров і деякі органи тварин;
• м’ясо хижих тварин і птахів;
• м’ясо собак і ослів;
• м’ясо тварин;
• убитих невідповідним способом і не з ім’ям Аллаха;
• алкоголь;
• продукти, що містять все перелічене вище.

 

Щоб продукт був  сертифікований по вимогам Халяль, він повинен бути інспектований ісламськими фахівцями, які мають відповідну підготовку і знання ісламських релігійних законів і виробничої практики. Навіть продукція, вироблена мусульманськими компаніями, вимагає оцінки незалежних експертів. Споживачі повинні покладатися на досвід і репутацію інспекторів і ісламських організацій, які перевіряють продукти «Халяль», а не на заяви тих, хто володіє компанією.

 

Перевірка підприємства на відповідність сертифікації Халяль не передбачає попередньої підготовки. Експерти сертифікаційного центру повинні оцінювати поточний стан підприємства. Результати перевірки в подальшому надаються заявнику в письмовій формі із зауваженнями або невідповідностями, які потрібно усунути, щоб отримати статус «Виробник продукції Халяль».

 

Як правило, перед виїздом експертної комісії на підприємство, затверджується план аудиту, який передбачає покроково всі контрольні точки, які необхідно перевірити  аудиторам центру сертифікації. Виходячи з блоку – схеми підприємства, сертифікаційний орган складає план аудиту для замовника. аудит проходить в кілька етапів і може тривати від одного і до декількох днів. Аудитори переглядають усі приміщення, які мають відношення до процесу виробництва, включаючи приймальні відділи, лабораторії, санітарні блоки, склади готової продукції та інгредієнтів, тощо.

 

Основним моментом підготовки до сертифікації є впровадження халяльних стандартів на виробництві. Складність полягає в тому, що технологія вироблення харчових продуктів, яка була прийнята на конкретному підприємстві до моменту початку процесу сертифікації, може включати застосування:

• речовин тваринного походження;
• синтетичних речовин;
• харчових добавок з індексом Е;
• добавок, вироблених з тваринної сировини;
• ГМО.

 

З точки зору Халяль – канонів частина цих компонентів є забороненими або сумнівними. Так, заборонені харчові добавки, виготовлені з тваринної сировини не халяльного походження, або ж такі, в процесі виробництва яких використовуються недозволені речовини (харам). Не дозволено використання ГМО.

Харчові добавки з індексом «Е», якщо це речовини природного походження або створені синтетично, віднесені до дозволених. До цієї групи відносять:

• всі консерванти;
• все антиокислювачі;
• майже всі барвники, крім карміну (Е120), який виробляється з комах, і индигокармина, визнаного речовиною сумнівного походження.

 

Деякі харчові добавки відносять до групи сумнівних добавок з точки зору шаріату. Це проміжна категорія між очевидним «Халяль» і очевидним «Харам». Добавками сумнівного походження є, наприклад, гліцерин (Е422) і желатин: вони можуть бути зроблені, як штучним шляхом, так і з використанням компонентів тваринного походження. До категорії заборонених складових відносяться химозин – сичужний фермент тваринного походження, і кістковий фосфат (Е542).

 

Підприємство для отримання сертифіката Халяль має виконати всі умови стандарту, починаючи з забою і закінчуючи продажем товару замовнику. Виробничий процес повинен бути повністю під наглядом спеціальних контролерів, які закріплені на виробництві.

 

Там, де здійснюється процедура забою птиці або тварини, забійниками призначають мусульман, що дотримуються канонів Ісламу. Чистота забезпечується, як відсутністю шкідливих компонентів, так і ретельним дотриманням при виробництві всіх необхідних гігієнічних правил.

 

Особливості технології Халяль і  аспекти підтвердження якості за відповідним стандартом, передбачають наступні головні вимоги:

• В продукції відсутні заборонені інгредієнти: кров, свинина, спиртові та наркотичні речовини, шкідливі добавки і добавки сумнівного походження.
• На всіх етапах виготовлення ретельно дотримуються чистота і порядок, не допускається зіткнення з забороненими речовинами.
• Забій тварин проводиться на основі щадного принципу, із забезпеченням остаточної відсутності у тварини захворювань, небезпечних для здоров’я людей, з найбільш повним видаленням крові природним способом.
• У виробництво впроваджено ефективну систему контролю якості.

 

Результатом проведення дослідження підприємства можуть бути різного роду зауваження. У деяких випадках, для виробництва халяльної продукції знадобиться виділити окремі місця зберігання інструментів, встановити окреме обладнання або навіть реконструювати цех, замінити постачальників деяких інгредієнтів, якщо це необхідно.

 

Одним з важливих моментів при перевірці підприємства є вивчення складу продукції з подальшими лабораторними дослідженнями зразків. Центр Сертифікації «Halal Global Ukraine» співпрацює тільки з незалежними лабораторіями. Продукція проходить перевірку на наявність алкоголю, жирів і добавок тваринного походження, інших заборонених або шкідливих для здоров’я людини речовин.

 

Вимоги до продукції Халяль є єдиним документом, що є невід’ємною частиною договору і підлягають чіткому дотриманню та виконанню всіма учасниками процесу виробництва, зберігання, транспортування і реалізації продукції в незалежності від країни і континенту.

 

 

Джерело: Щомісячний спеціалізований журнал “Управління якістю”