Місяць: Березень 2020

Фінансові ринки Азії продемонстрували зростання котирувань акцій і нафти на тлі очікування додаткових стимулюючих заходів для боротьби з пандемією коронавируса після того, як дані по безробіттю в США виросли до рекордного рівня. Про це пише Reuters.
Індекс MSCI по акціях Азіатсько-Тихоокеанського регіону за межами Японії виріс на 1,2%, японський Nikkei – на 1,44%. Однак австралійські акції змінили зростання падінням на 1,09%.

 

Ф’ючерси E-Mini на S & P 500 впали на 0,95% в Азії після триденного зростання S & P 500 на Уолл-стріт.

 

Акції Китаю, які сильно постраждали в цьому місяці, зросли на 0,8%. Акції в Південній Кореї, також сильно постраждала від пандемії, підскочили на 1,62%.

 

 

Долар

Долар стрімко падає в порівнянні з основними валютами, оскільки набирають обертів кроки центробанків у вирішенні проблеми дефіциту долара на фінансових ринках.

 

“Божевільний порив до покупки доларів через проблеми з ліквідністю починає згасати”, – вважає валютний стратег Daiwa Securities в Токіо Юкіо Ішізука.

 

Відзначається, що подібна реакція ринків на долар була помічена після заяви голови ФРС Джерома Пауелла, що США “цілком можуть бути в рецесії” і що послідувала інформації про стрімке зростання безробіття в США.

 

У підсумку, на валютному ринку долар США впав на 0,89% до 108,64 ієни в Азії, з темпом тижневого зниження на 2%.

 

Також долар продемонстрував тижневе зниження і по відношенню до швейцарського франка, фунта і євро.

 

На відкритті азіатських ринків нафту марки WTI подорожчала на 2,08% до $ 23,07 за барель, Brent – на 1,14% до $ 26,64 барель. До 8:10 за Києвом WTI торгується по $ 23,02, Brent – $ 26,50 за барель.

 

 

 

Золото

Цінний метал подешевшав на 0,44% до $ 1626,16 за унцію. При цьому наголошується, що учасники ринку стурбовані скороченням пропозиції після різкого дисонансу між цінами в Лондоні і Нью-Йорку. Через поширення коронавируса не літають літаки, які транспортують золото, а також закриті заводи з переробки дорогоцінних металів.

23 березня 2020 на офіційному Telegram-каналі Міністерства охорони здоров’я України з’явилося повідомлення про те, що міністр охорони здоров’я Ілля Ємець закликав народних депутатів України проголосувати за введення надзвичайного стану на всій території України через загрозу подальшого поширення COVID-19.

 

Однією з підстав введення надзвичайного стану на території України (або в окремих її місцевостях) є виникнення особливо тяжких надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, а саме стихійного лиха, катастроф, пандемій, панзоотій т.д., які створюють загрозу життю і здоров’ю значних верств населення . Чи є пандемія COVID-19 небезпечною для здоров’я і життя українців? Беззаперечно.

 

 

 

Підстава для введення надзвичайного стану є. Що далі?

Надзвичайний стан в Україні або в окремих її місцевостях вводиться указом Президента України, підлягає затвердженню Верховною Радою України протягом двох днів з моменту звернення Президента України. При цьому пропозиції щодо його запровадження подає Кабмін. Станом на 23 березня 2020 на офіційному веб-порталі Верховної Ради України відсутня законопроект, який передбачає затвердження Указу Президента України про введення НС. На сайті Кабінету Міністрів України так само відсутні пропозиції про введення НС. На даний момент залишається тільки здогадуватися чому Міністр охорони здоров’я вже зараз закликає народних депутатів України проголосувати на введення надзвичайного стану в Україні. Можливо, Кабмін вже готує пропозиції і введення надзвичайного стану це вже питання часу.

 

 

 

Що означає введення НС для бізнесу?

Чинне законодавство України передбачає ряд заходів, які можуть вводитися указом Президента України про введення надзвичайного стану на період його дії. Якщо НС введуть на всій території України, відповідно до такі заходи будуть діяти на всій її території. Такими заходами, зокрема, можуть бути:

 

1) тимчасова заборона будівництва нових, розширення діючих підприємств та інших об’єктів, діяльність яких не пов’язана з ліквідацією надзвичайної ситуації або забезпеченням життєдіяльності населення та аварійно-рятувальних формувань;

 

2) запровадження особливого порядку розподілення продуктів харчування і предметів першої необхідності;

 

3) мобілізація та використання ресурсів підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, для відвернення небезпеки та ліквідації надзвичайних ситуацій з обов’язковою компенсацією понесених втрат;

 

4) зміна режиму роботи підприємств, установ, організацій усіх форм власності, переорієнтація їх на виробництво необхідної в умовах надзвичайного стану продукції, інші зміни виробничої діяльності, необхідні для проведення аварійно-рятувальних та відновлювальних робіт;

 

5) встановлення для юридичних осіб квартирної повинності для тимчасового розміщення евакуйованого або тимчасово переселеного населення, аварійно-рятувальних формувань і військових підрозділів, залучених до подолання надзвичайних ситуацій;

 

6) примусове відчуження або вилучення майна у юридичних та фізичних осіб.

 

 

Варто зазначити, що юридичним особам, майно і ресурси яких використовувались для запобігання або ліквідації ситуацій, що стали причиною введення надзвичайного стану, відшкодовується їх повна вартість. При цьому, якщо майно, яке було примусово відчужене у юридичних і фізичних осіб, після скасування правового режиму надзвичайного стану збереглося, колишній власник або уповноважена ним особа має право вимагати повернення такого майна в судовому порядку або вимагати надання йому взамін іншого майна, якщо це можливо.

 

 

А до чого бути готовим громадянам?

Перш за все – це обмеження свободи пересування по території, де вводиться надзвичайний стан. Це стосується і руху приватних транспортних засобів. Так що, можливо, поїздку до родичів на Великдень доведеться скасувати. Крім того, можливе введення особливого порядку розподілу продуктів харчування і предметів першої необхідності. Сподіваємося до цього не дійде, і ми не повернемося в часи радянщини.

 

 

Варто зазначити, що у виняткових випадках, пов’язаних з необхідністю проведення невідкладних аварійно-рятувальних робіт, допускається тимчасове переведення або залучення на добровільній основі працездатного населення і транспортних засобів громадян для виконання зазначених робіт. Таке залучення здійснюється з дозволу відповідного керівника аварійно-рятувальних робіт за умови обов’язкового забезпечення безпеки праці.

 

 

 

Як довго?

Надзвичайний стан в Україні може бути введено на строк не більше 30 діб і не більше 60 діб в окремих її місцевостях. У разі необхідності надзвичайний стан може бути продовжений.

В Україні підприємства сільського господарства та харчової промисловості під час карантину продовжуватимуть працювати, заявив заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Тарас Висоцький.

 

Про це пише propozitsiya.com з посиланням на прес-службу Мінекономіки.

«Підприємства, які працюють у сфері сільського господарства та харчової промисловості, мають особливу важливість для забезпечення продовольчої безпеки, тому їхня діяльність не буде обмежуватися», — зазначив Т. Висоцький.

Щодо діяльності тваринницьких комплексів та переробних підприємств, які мають працювати цілодобово, то, за словами заступника міністра, на сьогодні розроблено інструкції у разі виявлення хворого на коронавірус, які будуть обговорюватися разом із профільними асоціаціями.

«Ми розробляємо ідею запровадження тимчасового на таких об’єктах цілодобового режиму біобезпеки та інші рекомендації, щоб надати можливість працювати, адже відгодівлю тварин необхідно продовжувати, також треба виробляти продукти харчування тощо», — пояснив Т. Висоцький.

Також він повідомив, що передумов для обмеження експорту аграрної продукції на сьогодні немає.

 

\

Протягом періоду з 14 по 20 березня українські морські порти відправили на експорт 1,18 млн т основних зернових культур. Якщо порівняти цей показник з минулим тижнем, то він більше на 26% (933 тис. т з урахуванням актуалізації даних). При цьому наголошується, що найбільше збільшилися поставки пшениці.

 

Якщо розглянути цей показник у розрізі культур, то морські порти відвантажили: 284 тис. т.  пшениці, що на 67% більше, ніж минулого тижня; 835 тис. Т кукурудзи, що на 26% більше показника минулого тижня; 59 тис. т. ячменю, що на 40% менше показника минулого тижня.

 

Основними напрямками поставок українського зерна в цей період були такі країни: Єгипет (272 тис. т), Південна Корея (110 тис. т) і Китай (91 тис. т).

 

Що стосується портів, то перше місце за обсягами експорту зернових в 2019/20 МР займає порт Миколаїв (13,94 млн т). На другому місці зараз – порт Чорноморськ (10,08 млн т), на третьому – порт Південний (7,95 млн т).

 

 

Тим часом на Дніпрі почали встановлювати сезонну навігацію. Повідомляється, що державна установа «Держгідрографія» початок сезонну заміну берегових і плавучих знаків. На Каховському водосховищі вже повністю розгорнуто 120 буїв. Також завершується установка СНТ на Дніпровському водосховищі, де всього буде 143 буя.

Протягом восьми місяців сезону 2019/20 в Ліван було експортовано майже 517 тис. Т українського зерна. Цей показник вищий на 17%, ніж в аналогічний період минулого сезону. Зокрема, дуже істотно збільшився рівень поставок в Ліван української пшениці – на 51% або до 372 тис. Т.

 

 

У той же час знизився експорт кукурудзи в зазначеному напрямку. Він склав 81 тис. Т (-21%). Також зменшився рівень експорту інших зернових вантажів і продуктів переробки зерна – він дорівнював 6 тис. Т (-68%).

 

 

Повідомляється, що відвантаження зерна з України до Лівану можуть бути зупинені через рішення про дефолт за боргом країни, прийнятого урядом.

Україна в січні-лютому 2020 року збільшила експорт м’яса птиці і субпродуктів на 4,2% в порівнянні з аналогічним періодом 2019 року – до 66,27 тис. Тонн, повідомляє TradeMaster.UA з посиланням на Інтерфакс-Україна.

 

 

Дані Державної митної служби України відображають, що експорт даної продукції знизився на 7,1%, що в грошовому еквіваленті дорівнює $ 81,9 млн. Також імпорт птиці і субпродуктів скоротився в 1,7 рази – до 12,76 тис.тонн, що матеріально виражається в 35, 1%, до 5,56 млн.