Єгипет планує змінити умови закупівлі пшениці

За даними Reuters, єгипетська влада обговорюють можливість зміни умов міжнародних тендерів із закупівлі пшениці. Постачальники повинні будуть пропонувати ціни не на базисі FOB, як зараз (і окремий тендер за ставками фрахту), а відразу на базисі C & F, повідомляє “ПроАгро Груп” з посиланням на agrotimes.ua.

 

 

Державне агентство GASC також розглядає можливість оплати зерна на наступному міжнародному тендері акредитивами з негайною оплатою за пред’явленням відповідних документів на відвантаження замість діючих зараз відстрочених платежів.

 

 

Передбачається, що оплата акредитивів повинна буде проводитися через Islamic Trade Finance Corporation.

 

 

Крім того, GASC з метою контролю запропонує постачальникам розкривати калькуляцію цін, надаючи дані за цінами FOB і ставками морського фрахту.

 

 

Минулого тижня GASC оголосив тендер із закупівлі пшениці і відразу скасував його через незгоду учасників з новими жорсткими умовами.

Україна збільшила експорт курятини в країни Євросоюзу

Україна збільшила експорт курятини в країни Євросоюзу до 9,7 тис. тонн, що на 18,7% більше у порівнянні з аналогічним місяцем минулого року.

 

 

Проте, Україна скоротила імпорт м’яса птиці з ЄС більш ніж на чверть. Варто зазначити, що Україна зберегла третє місце серед ТОП-експортерів курятини в ЄС, поступившись Таїланду — 26,4 тис. тонн і Бразилії — 27,4 тис. тонн. Водночас Україна у січні скоротила імпорт м’яса птиці з ЄС на 26,3% — до 11,8 тис. тонн. Україна також посідає третє місце серед найбільших імпортерів європейської курятини, поступаючись Гані – 16,5 тис. тонн і Філіппінам — 21,4 тис. тонн.

Експорт української соняшникової олії просів майже на 15%

Поставки соняшникової олії в березні 2020 р скоротилися на 14% до 490 тис. Т в порівнянні з 570 тис. Т в березні минулого року.

 

 

Про це повідомляють аналітики Barva Invest, пише Refinitiv Agriculture в Telegram.

 

 

З початку 2019/20 МР експорт соняшникової олії з України знизився на 2,15%.

 

 

Як показують дані компанії Barva Invest, експортні поставки соняшникової олії з України через морські порти за період вересень 2019 р.-березень 2020 р склали 3,19 млн т в порівнянні з 3,26 млн т за аналогічний період минулого року.

 

 

Нагадаємо, що за 2 місяці 2020 року в Україні було вироблено 1,1 млн т нерафінованої соняшникової олії, що на 15,7% перевищує показник аналогічного періоду 2019 р

Експорт українського меду показав зростання в березні

У березні експорт українського меду збільшився до 6,9 тис. Т, що означає + 43% до обсягу попереднього місяця, а також + 18% до березня 2019 р

 

 

Цим поділилася Анна Бурка, консультант Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (ФАО) на своїй сторінці в Facebook.

 

 

«Сумарні обсяги експорту за перший квартал 2020 р склали 14,9 тис. (загальною вартістю $ 24,5 млн) перевищивши показники того ж періоду 2019 т 2018 року на 16% і 47% відповідно», – уточнила експерт.

 

 

Головними імпортерами українського меду в січні-березні стали Німеччина (22%), Бельгія (18%) і Польща (17%).

 

 

Анна Бурка підкреслила, що при цьому ціни на український мед на зовнішньому ринку поки не радують.

 

 

«У березні середня ціна по експортних контрактах практично не змінилася в порівнянні з лютим і склала 1,62 $ / кг. (- 12% до березня 2019 р – 27% до аналогічного місяця 2018 г.) », – підсумувала вона.

Імпорт соняшнику і горіхів з України до Туреччини буде ускладнений

Міністерство торгівлі Туреччини 24 березня 2020 р опублікувало комюніке №31078, яким встановлює нагляд за імпортом певних сільськогосподарських і продовольчих товарів за допомогою системи реєстрації експортерів.

 

 

Ця вимога буде поширюватися на іноземних експорт горіхів (мигдаль, волоські горіхи і кешью), арахіс, насіння соняшнику, соняшникову олію та інші супутні товари, чай, деякі види перцю, банани, часник і ряд інших продуктів, повідомляє EastFruit з посиланням на дані USDA .

 

 

Міністерство торгівлі Туреччини вимагає реєстрацію кожної партії цих товарів в центрі моніторингу. Імпортери також зобов’язані докладати сертифікати про справжність експортерів, з якими вони ведуть бізнес.

 

 

 

Сертифікація передбачає верифікацію через місцеву торгову палату і консульство Туреччини в країні експортера, і наступну реєстрацію через онлайн-систему, додаючи імена своїх турецьких ділових партнерів. Детальні інструкції по посиланню.

 

 

Метою цього нововведення полягає в тому, щоб отримати більш точну інформацію про ціни певних товарів і для боротьби з незаконною торгівлею цими товарами. Хоча офіційно ці вимоги вступають в чинності 8 травня 2020 року, багато імпортерів уже просять своїх партнерів-експортерів заповнити необхідні документи, щоб уникнути затримки вантажу на турецькому кордоні.

Агробізнес після карантину збереже багато процесів в онлайні

В Україні, як і в світі, не залишилося сфери, якої не торкнулася пандемія коронавируса. Аграрна галузь – не виняток.

 

 

Таку думку висловив голова ОС «Аграрний союз України» Геннадій Новіков.

 

 

Він зазначив, що карантин і поширення хвороби виявили слабкі місця в системі держуправління, економіці, бізнесі, соціальній сфері. Однак ситуація несе не тільки неминучий криза, але і ряд можливостей.

 

 

«Зараз як ніколи хороша можливість для кожного власника бізнесу і управлінця проаналізувати допущені помилки і слабкі місця. Стресові ситуації змушують мозок працювати швидше, а будь-які обмеження роблять людей більш гнучкими і винахідливими. Так чому б цим не скористатися? » – пояснює експерт.

 

 

За словами Геннадія Новікова, якщо розглядати проблему масштабно, то з економічної точки зору негативний вплив на агробізнес зараз мало не найменше, адже підприємства, які виробляють або реалізують продовольчі товари, одні з небагатьох продовжують працювати в штатному режимі.

 

 

«Відчутні труднощі зі збутом продукції були хіба що у виробників фруктів і овочів в період закриття продовольчих і оптових ринків. З іншого боку – конкуренція знизилася (в тому числі з-за ускладнень імпорту), і ціни на цю продукцію зросли, а самі аграрії почали замислюватися над кооперацією, зокрема, що стосується логістики », – додає він.

 

 

Експерт підкреслив, що деякі виробники перейшли на онлайн-продажу і почали реалізовувати свою продукцію через сторінки в соцмережах, сервіси оголошень і т.п., а це передбачає і організацію власної доставки.

 

 

«Думаю, на реалізацію торішнього врожаю це вже не матиме істотного впливу, втім, така тенденція має шанс зміцнитися в новому сезоні, тим більше, що з ланцюжка« виробник-споживач »випала ланка посередника», – пояснює він.

 

 

Новіков відзначає, що питання посівної під час карантину турбує всіх.

 

 

«Тут проблеми виникають в тих господарств, які заздалегідь не запаслися добривами, насінням, ЗЗР або не підготували до польових робіт техніку, адже зараз є проблеми з поставками. І все ж більшість фермерів вже давно взяло собі за правило готуватися до весняної посівної з осені, а хто ще не звик до такого планування роботи, думаю, задумається над цим в перспективі », – зазначає експерт.

 

 

За його прогнозами, проблема із забезпеченням агрохімікатами ще може виникнути пізніше, якщо карантин буде продовжено або їх поставки не будуть налагоджені.

 

 

«А що стосується самої організації посівної – тут агросектору також певною мірою простіше, ніж багатьом іншим галузям, адже більшість співробітників працюють в полі, де ризик заразитися мінімальний», – пояснює він.

 

 

Одна з найбільших проблем в період карантину, на думку Новікова, – фактичну відсутність фінансування. На сьогодні зупинилися форвардні програми «Державної продовольчо-зернової корпорації» (ДПЗКУ). Де-юре вони працюють, втім, співробітників установи перевели на дистанційну роботу, тоді як порядок підписання документів не змінили. Сумнівні відгуки надходять від аграріїв і за програмою «Доступні кредити 5-7-9%».

 

 

«Складно переоцінити негативний вплив пандемії на вітчизняну економіку в цілому і на агробізнес зокрема, втім, припускаю, що після подолання кризи нас чекає новий інтенсивний виток розвитку. Переконаний, що багато аграріїв задумаються над кооперацією, і не тільки по відношенню до логістики, а й зберігання і збуту. Багато процесів, які зараз були переведені в онлайн, там і залишаться, а бізнес стане більш гнучким і більш стресостійким. Все це, звичайно, в тому випадку, якщо зараз вдасться зробити правильні висновки », – підсумував Геннадій Новіков.

 

 

 

Джерело: TRIPOLI

Попит на рослинне молоко у світі виріс на 56%

Відповідно до нового звіту компанії Piplsay, що займається дослідженнями в області споживчого попиту, майже половина американців (47%) планують регулярно споживати рослинне молоко. Цей відсоток збільшується до 56% у вікових групах мілленіалов і покоління Х, повідомляє milkua.

 

 

Для звіту дослідницька служба Market Cube опитала 30 694 дорослих. З-поміж учасників, котрі пробували рослинне молоко, більшість пробували мигдальне молоко (46%), менше учасників пробували рослинне молоко з кокоса (12%), сої (9%), вівса (5%), рису (4%) і кеш’ю (4 %).

 

 

 «Все більше і більше людей сьогодні відмовляються від звичних молочних продуктів і переходять на рослинні альтернативи», – йдеться в доповіді.

 

 

З усіх учасників, котрі пробували молочні продукти рослинного походження в цілому, 46% пробували молоко, 14% пробували вершкове масло, 12% пробували йогурт і 10% або менше пробували морозиво, сир і пробіотичні напої.

 

 

Більше третини опитаних відповіли, що вживають рослинне молоко для підвищення харчового різноманітності. Інші уникають алергенів (23%) і антибіотиків (15%), дбають про добробут тварин і навколишнього середовища (13%), а також просто не люблять смак молока тваринного походження (10%).

 

 

 

Джерело: TRIPOLI

Попит на курятину підвищився на 20% під час карантину – МХП

З початку введення карантину в Україні попит на м’ясо курки виріс в середньому на 20% на внутрішньому ринку.

 

 

Про це повідомила прес-служба агрохолдингу МХП в коментарі Latifundist.com.

 

 

У МХП уточнили, що в більшій мірі попит виріс на продукції в упаковці.

 

 

«МХП є стабільним, а також соціально відповідальним виробником, який розуміє необхідність забезпечення українців якісними, доступними та безпечними продуктами харчування. МХП не підвищував ціни на свою продукцію », – відзначили в агрохолдингу.

 

 

У МХП додали, що і в подальшому будуть забезпечувати українців необхідними обсягами м’яса курки, щоб уникнути паніки і дефіциту на внутрішньому ринку. Крім того, МХП здійснює експорт продукції в більш ніж 80 країн світу.

 

 

Нагадаємо, що агроіндустріальних холдинг МХП взяв під опіку Вінницьку та Черкаську області та виділив на боротьбу з коронавірусів 15 і 14 млн грн відповідно. Також МХП перерахував 55 млн грн до загальнонаціонального фонду протидії коронавируса.

 

Джерело: LATIFUNDIST. COM

В Україні створили онлайн – платформу для експортерів

На платформі міститься план дій для експортера в умовах карантину, оцінка бізнес-ризиків від Covid-19, посилання на джерела для підприємців, інформація про запобігання поширенню вірусу, інструменти державної підтримки бізнесу і освітні програми для бізнесу.

 

 

Крім зазначених опцій підтримки, на платформі також публікуються новини про протидію Covid-19 в усьому світі. Таким чином, кожен підприємець знайде для себе важливу інформацію: кейси, ідеї, корисні джерела і програми підтримки від держави, а також зможе отримати професійні консультації щодо експортних послуг.

 

 

На платформі також розміщена інформація центральних органів виконавчої влади (Міністерства закордонних справ України, Міністерства розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства України, Міністерства інфраструктури України, Міністерства охорони здоров’я України та ін.) І публічна інформацію від організацій, які сприяють розвитку бізнесу і торгівлі в Україні.

 

 

«З урахуванням поширення коронавируса і враховуючи чутливість всіх обставин, всі заплановані експортерами процеси і дії вимагають певних змін, а бізнес-середовище має бути готовою до викликів і вносити відповідні коригування в власні стратегії і бізнес-плани. Для цього ми підготували поради експортерам, щоб мінімізувати негативні наслідки, пов’язані з поширенням вірусу », – відзначають в Офісі з просування експорту.

Аграрний сектор постраждає найменше від пандемії

Прогнозується, що аграрний сектор постраждає найменше, серед інших секторів економіки, а номінальна і реальна ціна за продукцію можуть, як ніколи, розійтися.

 

 

Про це повідомляє “ПроАгроГруп”. На думку Андрія Ярмака, економіста департаменту технічного співробітництва ФАО, в такій ситуації, коли все дуже невизначено, прогнозувати дуже важко. Але базові цінності, навіть якщо маємо найгіршу ситуацію з часів Другої Світової Війни, залишаться незмінними – продукти харчування потрібні щодня, на відміну від усього іншого. Аграрний сектор, незважаючи на складності, в кращій ситуації з усіх.