Катар відкрив ринок для українського меду та продуктів бджільництва

 

Українські виробники меду та продуктів бджільництва отримали можливість експортувати власну продукцію до Держави Катар. Відповідний сертифікат погодили компетентні органи двох країн. Відкриття ринку стало можливим завдяки спільній роботі дипломатів МЗС України та фахівців Держпродспоживслужби. Сертифікат здоров’я Катару створює нові економічні можливості для українських виробників, зокрема для українського продовольчого експорту. Україна займає друге місце у світі, як експортери меду, а з новими можливостями експорту меду у країни Близького сходу, Україна може вийти на більш високий рівень.

 

Хочемо нагади, що для того, щоб експортувати продукцію харчування до країн Близького Сходу, необхідно мати сертифікат Халяль, який підтверджує, що продукція не має заборонених Ісламом інгредієнтів.

Експерти передрікають тривале зростання Халяль-індустрії.

 

Американські дослідники відзначають незначний спад попиту на Халяль продукцію під час пандемії і прогнозують гарантоване зростання.

 

Світовий ринок продуктів харчування Халяль збільшиться вдвічі до 2027 року і досягне $ 1,7 млрд проти $ 842,39 млн на 2020 рік, говориться в доповіді американської дослідницької компанії Renub Research про розвиток Халяль-виробництва і динаміки споживання у всіх частинах світу.

 

Збільшення попиту на Халяль продукцію експерти пояснюють зростаючим числом мусульманського населення в світі. Головними споживачами цих продуктів харчування є жителі Азії, де проживають майже 62% мусульман планети. Халяль продукція популярна серед представників усіх конфесій і країн, завдяки своїй чистоті і високій якості. Експерти вважають, що харчова промисловість Халяль буде стрімко розвиватися в найближчі роки, не дивлячись на вплив пандемії за останній рік.

 

Світовий ринок Халяль продуктів харчування дуже конкурентний і дає можливості багатьом українським виробникам розвиватися в цьому напрямку. Отримавши «своє місце» на світовому ринку Халяль, виробник отримує більшу лояльність і впізнаваність споживачів до бренду, що дає йому перевагу.

 

Міністр торгівлі Туреччини Мехмет Муш раніше заявляв, що в 2019 році мусульмани витратили $ 2 трлн на Халяль продукцію, до кінця 2021 року показники будуть вище, близько $ 2,9 трлн. Варто зазначити, що ринок споживання Халяль збільшується з кожним роком, тим самим викликаючи гостру потребу в акредитації і сертифікації цієї продукції.

 

Для усіх споживачів та виробників м’ясної Халяль продукції

 

Нещодавно до УАХІ «Укрхаляль» надійшов запит на підтвердження продукції ТМ «Весна», а саме ковбаси сиро в’яленої  «Халяль елітна» на її статус Халяль. Ми зв’язалися з виробником, нам не надали підтвердження, яке дало б гарантію того, що продукція відповідає вимогам Халяль.

 

Для усіх споживачів та виробників м’ясної Халяль продукції ми ще раз звертаємо увагу, що м’ясна продукція є Халяль лише за умовами, що ця продукція не містить заборонених Ісламом інгредієнтів, та якщо м’ясо, яке використовують для виробництва продукції –  Халяль, тобто тварина була забита згідно з вимогами Ісламу (відсутність свинини не є єдиною вимогою до Халяль продукції). Продукція, яка має позначку Халяль, повинна мати посилання на той орган сертифікації Халяль, який сертифікував цю продукцію (за запитом споживача виробник повинен надати сертифікат Халяль на продукцію). В інакшому випадку, гарантії на те, що продукція дійсно є Халяль – немає.

Рослинне м’ясо: за і проти.

 

Інтерес до рослинного м’яса стає світовим трендом. Багато споживачів відмовляються від м’яса тваринного походження віддаючи перевагу рослинному. Але що ж таке рослинне м’ясо, невже воно так корисно і чи дійсно може повноцінно замінити м’ясо, яке ми звикли споживати, та найголовніше – чи є даний вид м’яса Халяль?

 

На відміну від звичайного тваринного м’яса, основою м’яса рослинного є рослинний білок, який отримують із сої, гороху, пшениці, рідше з соняшнику, грибного міцелію, квасолі, картоплі. Багато людей, які віддають перевагу Халяль продуктам, припускають, що все, що пов’язано з рослинністю – автоматично є Халяль. У випадку з рослинним м’ясом є ймовірність того, що даний продукт не буде Халяль, в залежності від того, яка сировина використовувалася для його виготовлення.

 

Далі ми розглянемо, в яких випадках рослинне м’ясо буде Халяль, а в яких не Халяль.
Як вже зазначалося, варіанти виготовлення рослинного м’яса є різні. Якщо для виготовлення рослинного м’яса використовувалася соя, є ризик того, що даний продукт не буде Халяль, оскільки часто соя може виявитися генномодифікованою, а згідно зі стандартом Халяль, ГМО продукти є забороненими.

 

Для того, щоб рослинне м’ясо набуло червоного кольору, в якості барвника може використовуватися сік буряка, сік чорної моркви або ж легоглобін (легоглобін – різновид гемоглобіну, що міститься в бобових рослинах). Для виготовлення рослинного м’яса також використовуються дріжджі, які вступають в реакцію з легоглобіном шляхом ферметаціі (читайте статтю про ферменти). Для того, аби рослинне м’ясо смакувало як справжнє м’ясо – до сировини додають різні ароматизатори і поліпшувачі смаку. Барвники, ароматизатори та ферменти можуть бути як Халяль так і не Халяль.

 

Що ж стосується використання пивних дріжджів, важливо щоб у момент процесу виготовлення дріжджів було використане підходяще для Халяль середовище. Дріжджі, отримані з крохмаловмісних рослин, ячменю, кукурудзи, рису – є дозволеними до вживання мусульманам. Якщо ж дріжджі були отримані в процесі бродіння пива, то даний вид продукту буде вважатися забороненим (Харам). На сьогоднішній день пивні дріжджі найчастіше отримують з одноклітинних грибів.

 

У рослинному м’ясі міститься багато білка, рослинних олій і клітковини і тому воно цілком може замінити споживання звичного нам м’яса, адже за смаком рослинне м’ясо майже не відрізняється від тваринного.

 

Як ми бачимо, м’ясо, виготовлене з рослинної продукції, не означає його Халяльний статус. Як і у випадку з м’ясом тваринного походження, рослинне м’ясо повинно пройти перевірку органів сертифікації Халяль, щоб підтвердити, що воно є дозволеним для мусульман.

“Та сама курочка” – “Наша ряба”

 

Нещодавно в українських магазинах почали продавати фасовану охолоджену курятину під новим брендом. Але, як виявилося, це зовсім не новий бренд, а усім відомий український бренд «Наша Ряба», власником якої є агрохолдинг «МХП», який є сертифікованим за стандартом Халяль. Тепер продукція «Наша ряба» має нову  мінімалістичну упаковку з коротким написом «Та сама курочка». А ми нагадаємо, що продукція ТМ «Наша ряба», є сертифікованою за стандартом Халяль Центром досліджень та сертифікації Халяль «Альраід».

 

У зв’язку зі зміною упаковки, на ній не зазначено адресу виробництва, просимо звертати увагу на номер виробництв, які сертифіковані:

 

1-«Миронівська птахофабрика» – Номер виробництва: 23-07-32.
2-«Вінницька птахофабрика» – Номер виробництва: 02-29-03.

Добавка Е236 чи як інакше її називають мурашина кислота або метанова кислота

 

Особливості культури харчування в Ісламі сформувалися під час життя Пророка Мухаммада (С.В.С.). Решта століття релігійні приписи щодо їжі додавалися з приходом нових народів, а також нових технологій по виготовленню харчової продукції, засновуючись на початковому джерелі: Корані та Cунні.

 

З приходом нових технологій, а також різноманітності харчової продукції, мусульмани все частіше стали шукати відповіді на запитання: чи є дозволеним той чи інший харчовий продукт? Як ми вже зазначили вище, джерелом визначення дозволеності та заборонності їжі в першу чергу є Коран і Сунна, на основі яких ісламські вчені роблять висновок про дозволене (Халяль) та заборонене (Харам) в Ісламі.

 

На жаль, в наші дні слово «Халяль» асоціюється лише з м’ясними виробами. Насправді, в будь-яких харчових продуктах можуть бути заборонені для мусульман інгредієнти або добавки. Споживачі все частіше в складі на упаковці можуть побачити харчові добавки, деякі з яких є забороненими у споживання для мусульман. У даній статті мова піде про таку добавку, як Е236 або ж мурашина кислота.

 

Добавка Е236 чи як інакше її називають мурашина кислота або метанова кислота, за своєю природою вона може бути, як Халяль (дозволеною) так і Харам (забороненою). Забороненою вона вважається в тому випадку, якщо вона є тваринного походження. В такому випадку її добувають шляхом виділення жала бджіл або ж її отримують з тіла мурахи. У натуральному вигляді мурашина кислота міститься в невеликих кількостях в кропиві, в ялинових голках, в медові, малині і черешні, що апріорі є Халяль. В наш час харчову добавку Е236 отримують шляхом хімічної реакції між монооксидом вуглецю СО і їдким натрієм, що також є дозволеним (Халяль) у використання в допустимих кількостях.

 

Мурашину кислоту (Е236) використовують як консервуючий і антибактеріальний агент при заготівлі корму для тварин, а також в медицині, косметології, косметиці, папері для упаковки продуктів і в текстильній промисловості. У харчовій промисловості добавку Е236 використовують, як консервант при виробництві консервованих і молочних продуктів, безалкогольних напоїв. Крім того, консервант Е236 іноді можна зустріти в кондитерських виробах.

 

Як ми бачимо спектр застосування мурашиної кислоти або ж добавки Е236 – не маленький. І визначити її дозволеності (Халяль) можна дізнавшись початкове її походження, якщо ж добавка тваринного походження –  Харам, якщо ж рослинного або хімічного – Халяль.