Місяць: Січень 2021

Стандарт Халяль – це стандарт, який регламентує весь ланцюжок виробництва починаючи з отримання сировини, закінчуючи упаковкою товару і надалі його реалізацією. Упаковка – один з важливих етапів виробництва продукції харчування Халяль. У даній статті ми б хотіли більш детально розглянути тему сертифікації Халяль на упаковку, а також види допустимих оболонок для м’ясної та ковбасної продукції. Відповідно до вимог стандарту Халяль, все, що має прямий або опосередкований зв’язок з продуктом, який в подальшому буде реалізований як продукт Халяль, має підходити під вимоги Халяль.

 

Що ж до пакувальних матеріалів, є окремі пункти в стандарті Халяль GSO 2055-1, П. 5 Вимоги до пакувальних матеріалів:

 

5.1. Пакувальні матеріали не повинні бути виготовлені з будь-яких матеріалів, які не є Халяль.

 

5.2. Пакувальні матеріали не дозволяється виробляти або обробляти використовуючи обладнання, яке було забруднено іншими матеріалами, які не є Халяль, під час виробництва, зберігання або транспортування, вони повинні бути повністю відокремлені від матеріалів, які не є Халяль.

 

5.3. Матеріали упаковки не повинні містити матеріалів, які вважаються небезпечними або шкідливими для здоров’я людини.

 

У процесі виробництва Халяль важливо використовувати тільки дозволені і якісні добавки та полімери. Всі інгредієнти для виробництва Халяль повинні бути гуманними по відношенню до навколишнього середовища і людини. Рівень впливу на екологію і здоров’я ретельно досліджується при сертифікації Халяль.

 

Стосовно оболонки для м’ясної та ковбасної продукції є також ряд вимог, щоб дана оболонка була Халяль (дозволеною) в подальшому використанні у виробництві продукції Халяль. В даному випадку, оболонка для м’ясної та ковбасної продукції поділяється на два види:

 

– Оболонка, яка не є продуктом харчування – синтетична/поліамідна/целюлозна. Цей вид оболонки використовується як різновид упаковки. В даному випадку важливо, щоб цей вид оболонки відповідав нормам ДСТУ.

 

– Натуральна оболонка (колагенова оболонка і черева яловича/бараняча). Цей вид оболонки, є продуктом харчування, відповідно вимагає окремого етапу перевірки та в обов’язковому порядку вимагає наявність сертифікату Халяль.

 

Будь-яке виробництво для продукції Халяль вимагає виняткових умов чистоти і порядку до процесу виробництва. Всі матеріали і виробництво проходять сувору перевірку відповідно до стандарту Халяль.

 

 

На сьогоднішній день Іслам є другою релігією за чисельністю населення. Загальна чисельність мусульман становить 1,9 млд. людей, тобто 24,5% населення Землі. У зв’язку з тим, що з кожним роком ця кількість збільшується, відповідно зростає потреба в продукції Халяль. Процес розвитку мусульманської умми в сучасному світі супроводжується інтенсивним зростанням міжнародної індустрії Халяль. Найбільша і найпопулярніша категорія товарів Халяль – продукти харчування. Ще кілька років тому було складно знайти продукцію Халяль в країнах Європи та СНД. Зараз же продукція Халяль є майже в кожній країні і в кожному місті. Виробниками Халяль продукції є як малі, так і великі підприємства. Все частіше і все більше компаній заявляють про «халяльність» свого виробництва, хай не тотального, але хоча б в деяких продуктах. При цьому потрібно зазначити, що не тільки мусульмани є споживачами Халяль продукції, а нерідко й люди інших конфесій вибирають такі продукти харчування за їх якість і безпеку. Різні компанії пропонують товари і послуги Халяль, орієнтовані на широкого споживача. Люди готові платити певну цінову премію за продукцію Халяль, адже Халяль продукція є якісною та безпечною для здоров’я людини, так як до неї пред’являються досить високі вимоги. Виходить, що кожен, хто орієнтований на здоровий спосіб життя, є цільовою аудиторією для підприємств індустрії Халяль, незалежно від їх релігійних переконань.

 

 У 2015 році продуктовий сегмент ринку Халяль в усьому світі оцінювався в 1,173 трлн. доларів США. Очікується, що у 2021 році обсяг світового ринку продуктів харчування Халяль досягне 1,914 млрд. доларів США, що становить 18,3% світового ринку. Усередині цього сегмента ключові позиції – це м’ясо птиці, баранина, яловичина, ковбаси і м’ясні напівфабрикати. Але це не означає, що інші позиції не сертифікують за стандартами Халяль. Багато кондитерських, молочних виробництв також сертифікують свою продукцію відповідно до вимог Халяль. Потреба в сертифікації Халяль є не тільки для того, щоб експортувати продукцію в мусульманські країни, а й у зв’язку з тим, що в Україні та Європейських країнах в цілому число мусульман з кожним роком збільшується і все більше зростає інтерес людей, які не сповідують Іслам, що стає на користь Халяль продуктів.

 

 

Варто зазначити, що продукти харчування Халяль – це в першу чергу чисті продукти як в духовному плані, так і в фізичному. Вироблені без додавання шкідливих і заборонених до споживання інгредієнтів, що не менш важливо саме по собі. У Корані – священній книзі мусульман, чітко прописано що дозволено і що заборонено правовірному мусульманину. Це стосується в тому числі й їжі.

 

Заборонені до вживання:

• Свинина;
• М’ясо хижих тварин і хижих птахів;
• М’ясо собак, ослів і мулів;
• Геніталії, залози внутрішньої секреції, жовчний міхур, сечовий міхур;
• Алкоголь;
• Кров тварин.

 

Наведений список обмежень розсудливий і корисний не тільки для мусульман, але й для людей іншого віросповідання. Продукти харчування Халяль не містять в собі хімічних компонентів, ГМО, канцерогенів, нітратів, шкідливих барвників, так як це суворо заборонено. Коротко кажучи, Халяль продукт – це екологічно чистий продукт, вироблений відповідно до ісламських норм, що відповідає сучасним екологічним вимогам. Споживаючи продукти харчування Халяль можна бути абсолютно впевненим у тому, що дана продукція не має прихованих інгредієнтів, які наносять шкоди організму людини.

Не дивлячись на те, що 2020 рік видався непростим для бізнесу та світової економіки, деяким українським виробникам м’яса курятини, вдалося збільшити об’єми експорту в країни Африки та Близького Сходу, у порівнянні з показниками 2019 року. Лідерами по експорту стали Агрохолдинг «Миронівський Хлібопродукт» та Птахокомплекс «Дніпровський», виробництва яких сертифіковані за Халяль стандартами, що підтверджує якість продукції та дозволеність для споживання мусульманами.

 

За аналітичними даними Української Асоціації Халяль Індустрії «Укрхаляль», протягом 2020 року з України було експортовано Халяль м’яса і субпродуктів курятини на 55% більше, ніж у 2019-му. Загалом, Халяльну курятину вітчизняного виробництва імпортують майже 50 країн світу, проте у ТОП-5 найбільших імпортерів 2020 увійшли Саудівська Аравія, Мавританія, Мальдіви, Сінгапур та Ірак. При цьому лише в Саудівську Аравію було експортовано майже утричі більше партій замороженого м’яса, ніж у 2019 році.

 

Також, на збільшення об’ємів експорту вплинуло відкриття нового ринку збуту для України – Республіки Сінгапур, а саме акредитовано центр сертифікації «Халяль Глобал Юкрейн» та погоджено п’ять виробників. В результаті цього, у період з липня по грудень, до Сінгапуру було експортовано близько 2 500 тон м’яса. Також у 2020 році об’єм експорту в Афганістан, ОАЕ та Лівію значно зріс (до 10 разів), а новими імпортерами українського Халяльного м’яса стали такі країни як Малайзія, Китай, В’єтнам, Руанда та Грузія.

 

На початок 2020 року припав спалах пташиного грипу H5N1 в Україні (Вінницька область) і викликав тимчасове припинення експорту з України в ЄС, Саудівську Аравію та інші країни Близького Сходу, але вже на початку березня 2020-го торгівлю було відновлено. У зв’язку з пандемією Covid-19 деякі країни арабського світу, такі як Оман, Лівія та Центральноафриканська Республіка час від часу зупиняли імпорт товарів у зв’язку з тим, що більша частина продуктових мереж та дрібних магазинів не працювали, а декілька країн Африки взагалі були змушені відмовитися від закупки українського м’яса Халяль.

 

Що стосується експорту охолодженого та замороженого м’яса яловичини Халяль, у порівнянні з показниками 2019 року, об’єми як виробництва, так і експорту у 2020-му зменшилися удвічі. Стабільна торгівля відбувалась лише в першому кварталі 2020-го до Китаю, Азербайджану та Казахстану. З початком введення карантину деякі виробники, які сертифіковані за Халяль стандартами, призупинили роботу заводів на декілька місяців, а вже з червня припинили постачання продукції у більшість країн Сходу. Останнє півріччя 2020 року експорт Халяльної яловичини невеликими партіями здійснювався до Казахстану, ОАЕ, Мальдів, Ліберії та Габону, але теж не систематично. Проте, таке різке зменшення експорту зобумовлено не лише пандемією Covid-19, а також збройним конфліктом на території Азербайджану. Якщо у 2019 році Азербайджан входив у п’ятірку імпортерів української яловичини Халяль, то з початком загострення відносин із Вірменією імпорт було зупинено.

 

 

Аналітична стаття створена за допомогою власних статистичних даних Української Асоціації Халяль Індустрії «Укрхаляль» та аналітичних інструментів системи YouControl.

Технологія забою тварин заснована на канонах Ісламу. Забій тварин при цьому має ритуальний характер, оскільки мусульмани шанобливо ставляться навіть до тих тварин, які вирощуються лише для забою і вживання в їжу. Шаріат вимагає, щоб диких, домашніх тварин і птахів, які підходять під категорію Халяль, споживали лише після забою виконаного за спеціальними правилами. Є декілька вимог до забою тварини, щоб процес вважався Халяль:

 

– Людина, яка проводить забій тварини, має бути мусульманином, але також допускається, щоб ним був віруючий і практикуючий християнин або юдей;

 

– Різати тварину дозволяється гострими, гладкими, металевими інструментами. При забої тварини, забійник робить глибокий надріз по горлу так, щоб перерізати м’які тканини шиї, стравохід, трахею та яремну вену і сонну артерію, і залишити неушкодженим спинний мозок;

 

– Наближаючи ніж до горла тварини необхідно вимовити: «Бісміллах», що у перекладі з арабської означає – «Во ім’я Аллага»;

 

– Голова та передні лапи тварини перед забоєм повинні бути повернені в сторону Кааби. Людина, яка ріже тварину, також має стояти обличчям до Кааби. Цей пункт ми б хотіли пояснити більш детально, так як дуже часто виникають питання щодо цієї вимоги.

 

На сьогоднішній день, використовуючи сучасні технології, люди будь-якого віросповідання можуть з легкістю визначити Кіблу (напрямок до Кааби). В даному випадку важливо розуміти значення термінів «Кібла» і «Кааба». Мусульмани всього світу під час своїх молитов повертаються обличчям в бік Кааби, а також при здійсненні будь-яких інших обрядів як, наприклад, забій тварини. Що ж таке Кааба і чому це так важливо в процесі забою тварин та інших повсякденних ритуалів мусульман. Кааба – культова споруда в центрі Священної Мечеті (аль-Масждід аль-Харам), розташованої в місті Мекка – місто в Саудівській Аравії, яке є центром паломництва для всіх мусульман. Щорічно мільйони мусульман здійснюють Хадж (паломництво) навколо Кааби, п’ять разів на день моляться звертаючись у бік Кааби. Варто розуміти, що важливість Кааби йде ще з часів пророка Ібрагіма (мир йому), коли він збирався принести в жертву свого сина Ісмаїла по велінню Аллага (докладніше про цю історію ви можете дізнатися з попередньо нами написаної статті, на сайті Асоціації Укрхаляль), тоді Аллаг (с.б.в.) дозволив принести у жертву тварину. 

 

Що ж до Кібли: Кібла – (пряме – те, що знаходиться навпроти) напрямок до Кааби. Кібла має важливе значення при будівництві мечетей, а також у повсякденному житті мусульман, служить символом їх духовної єдності, де б вони не проживали або не знаходилися. 

 

Даний пункт про направлення тварини в бік Кааби під час забою не є обов’язковим, але є бажаним відповідно до правил деякими країн, таких як Іран та Ірак.

 

“Заборонене для вас мертве, кров, м’ясо свині й те, що забито без згадки імені Аллага. А якщо хто був змушений (з’їсти) це, а не чинив безчестя чи порушував межі, то Аллаг – Прощаючий, Милосердний!” – Коран (16:115).

 

“Воістину, Аллаг наказав робити все найкращим чином (якісно), якщо ви вбиваєте (тварину), то вбивайте найкращим чином, якщо ви ріжете (тварину), то ріжте найкращим чином. Нехай кожен з вас наточить свій ніж і не доставляє муки тварині”. – Муслім 3/1955.

На сьогоднішній день сфера Халяль-індустрії активно розвивається не тільки в арабо-мусульманських країнах, а й в країнах пострадянського простору, зокрема в Україні. Все більше людей (і не тільки мусульмани) обирають продукцію з маркуванням «Халяль». Але як же все починалося? Як виробники продуктів харчування в Україні прийшли до розуміння необхідності дотримуватися суворих вимог шаріату (ісламського права, що представляє собою комплекс приписів і конкретних норм, загальний звід наказів і заборон, що регулюють практично всі сфери повсякденного життя мусульман, закріплені насамперед Кораном і сунною пророку Мухаммаду (с.а.с.))? У цій статті ми розповімо про те, як зародилася ідея створення в Україні експертної організації, до компетенції якої входила б перевірка умов виробництва продукції вітчизняних підприємств на відповідність вимогам Халяль, хто є піонером у справі Халяль-сертифікації українських продуктів, хто стояв біля витоків створення масштабного проекту Халяль і як це допомогло Україні заявити про себе на ринках країн арабо-ісламського світу, розширити географію зовнішньоекономічних зв’язків і запропонувати українським товаровиробникам альтернативу російському ринку, доступ на який з 2014 року із зрозумілих причин обмежений.

 

Українські підприємства, і в першу чергу виробники продуктів харчування, які прагнуть як задовольнити потреби внутрішнього споживача, так і вийти на ринок арабо-мусульманських країн, в обов’язковому порядку повинні враховувати ті суворі вимоги, які пред’являються до експортованої ними продукції.

 

Наприклад, один з найбільших українських виробників м’яса птиці та м’ясопереробки в Європі – агроіндустріальний холдинг «Миронівський Хлібопродукт» (МХП, для довідки – споживач добре знайомий з успішними і завойованим довіру його брендами – це «Наша Ряба», «Qualiko», «Ukrainian Chicken», «Sultanah», «Assilah», «Секрети Шефа», «Kurator», «Легко!», «Бащинський») – у 2008 році зіткнувся з тим, що для експорту продукції в арабо-мусульманські країни необхідно мати сертифікат на відповідність продукції вимогам Халяль. І в 2008 році цей найбільший виробник (64% ринку) і експортер (86% обсягу експорту) курятини в Україні звернувся до Всеукраїнської асоціації «Альраід», оскільки саме «Альраід» на той момент був не тільки першою, але і єдиною організацією в Україні, яка у співпраці з постійним шаріатським комітетом Духовного управління мусульман України «Умма» – Радою фатв та ісламських досліджень і почав офіційно сертифікувати продукти харчування на їх відповідність стандартам Халяль.

 

Акцентуємо увагу, що громадський союз «Всеукраїнська асоціація «Альраід» існує вже без малого чверть століття і дійсно є першою організацією в Україні, яка почала сертифікувати продукти харчування відповідно до стандарту Халяль. Пізніше, 12 липня 2010 року, було створено «Інформаційно-Аналітичний Центр «Альраід», а вже 11 грудня 2012 організатори «Всеукраїнської Асоціації «Альраід» створили «Центр Досліджень та Сертифікації Халяль «Альраід». На сьогоднішній день, за більш, ніж 10 років співпраці компанії МХП з Центром Досліджень і Сертифікації Халяль “Альраід”, компанія МХП розширила географію експорту своєї продукції та є постачальником в більш ніж 50 країн, серед яких – пострадянські республіки, країни Азії, Африки та Близького Сходу; і є одним із спонсорів однієї з найбільших всесвітніх виставок продуктів харчування Халяль –  «GulFood» (Дубай, ОАЕ).

 

Згодом все більше українських виробників стали проявляти зацікавленість у сертифікації Халяль, щоб знайти можливість заявити про себе в країнах Близького Сходу і також задовольнити попит на халяльну продукцію на внутрішньому ринку України. Таким чином, «Центр Досліджень та Сертифікації Халяль «Альраід» дійсно став першопроходьцем у цій області, відкриваючи ісламському світу українських товаровиробників.

 

Згодом, слідуючи прикладом «Альраід» пішли й інші мусульманські організації – відкриваються такі центри сертифікації Халяль, як «Центр Сертифікації «Халяль», який був заснований 23 листопада 2011 року, а пізніше – 17 січня 2016 року – був відкритий «Центр Сертифікації «Халяль Глобал Юкрейн», які також внесли чималий внесок в економіку країни і активно конкурують між собою, що дає можливість українським підприємствам з кожним роком експортувати все більше своєї продукції на Близький Схід та інші країни мусульманського світу. Наприклад, «Центр Досліджень та Сертифікації Халяль «Альраід» у 2017 році дістає такого великого клієнта, як Кондитерська Корпорація «Roshen», і в черговий раз підтверджує свою бездоганну репутацію і свій високий статус у сфері Халяль сертифікації в Україні.

 

Важливість виходу українських товаровиробників на ринки країн арабо-мусульманського світу важко переоцінити на тлі геополітичних процесів, що відобразилися на зовнішньоекономічної діяльності: з 2014 року (після окупації Російською Федерацією частин українських територій – півострова Крим та частин Донецької і Луганської областей) спостерігається зниження товарообігу між Україною і Російською Федерацією. Наприклад, тільки за перші три місяці 2020 року український експорт до Росії скоротився на 15% і за даними на квітень, Україна втрачає на торгівлі з Росією $ 569,42 млн., а в 2019 році негативне сальдо торгового балансу становило понад $1 млрд., до того ж практично з України в Росію не поставляються продукти харчування – найбільше туди експортують українські продукти неорганічної хімії, чорні метали, котли і залізничне обладнання.

 

У 2014-2015 рр. вищезазначені центри сертифікації Халяль налагоджували зв’язки співпраці з країнами Близького Сходу та іншими мусульманськими країнами, отримуючи відповідні акредитації та представляючи потенційним споживачам українську харчову продукцію. Так, в 2015 році «Центр Досліджень та Сертифікації Халяль «Альраід» бере участь у міжнародній виставці «Халяль MIHAS-2015», що відбулася в Малайзії, представляючи Україну і ряд вітчизняних виробників, які пройшли сертифікацію на відповідність вимогам шаріату.

 

У тому ж 2015 році представники від «Центру Досліджень та сертифікації Халяль «Альраід» беруть участь у всесвітній виставці «Gulfood» (ОАЕ, Дубай), що стало стратегічно важливим для компаній харчової промисловості, які встановили ділові контакти в регіоні з високими темпами економічного зростання і високим попитом на якісні продукти харчування. На той період у виставці взяли участь понад 3 000 учасників з 28 країн світу, однією з яких була Україна.

 

Трохи пізніше – в 2016 році Центр Досліджень та Сертифікації «Альраід» в черговий раз представляє українських виробників, беручи участь в п’ятій виставці «World Halal Summit», що проходила в Стамбулі. На даній виставці представники Центру Досліджень і Сертифікації Халяль «Альраід» познайомилися з останніми тенденціями в галузі Халяль, зустріли нових ділових партнерів, аби налагодити взаємини для подальшої співпраці України і Туреччини в індустрії Халяль.

 

Роком пізніше, в 2017 році, Центр Сертифікації «Халяль Глобал Юкрейн», починаючи свою активну діяльність, отримує акредитацію GSO, що дає можливість сертифікувати продукцію харчування відповідно до стандарту Халяль країн Перської Затоки (ОАЕ, Саудівська Аравія, Катар, Бахрейн, Оман, Кувейт), що безперечно вивело цей центр сертифікації на новий, більш високий рівень. З цього моменту все більше і більше українських виробників розпочинають співпрацю з центром сертифікації «Халяль Глобал Юкрейн». Таким чином Центр Сертифікації «Халяль Глобал Юкрейн» отримує певний статус в сфері Халяль індустрії, чим завойовує довіру не тільки українських виробників, а й зарубіжних партнерів.

 

На рахунок «Центр Сертифікації «Халяль», в 2019 році він стає визнаним центром сертифікації Халяль в Малайзії, отримавши акредитацію JAKIM; трохи пізніше цей центр сертифікації отримує акредитацію EIAC, що дає можливість сертифікувати продукцію харчування на відповідність стандарту Халяль, згідно вимогами Арабських Еміратів для подальшого експорту у цю країну.

 

Таким чином, щорічно, з 2008 року, вищезазначені центри сертифікації вносили чималий внесок у розвиток індустрії Халяль в Україні, що важливо не тільки для зовнішньоекономічних зв’язків, а й для внутрішніх, адже, на сьогоднішній день, споживачами продукції Халяль є не тільки мусульмани, але і всі, хто віддає перевагу здоровому харчуванню і відповідально підходить до вибору харчових продуктів. З кожним роком все більше продукції Халяль ми можемо побачити на полицях українських супермаркетів, на ринках, а також багато операторів громадського харчування при виборі продукції віддають перевагу тим, що мають Халяль сертифікацію.

 

Зауважимо, на сьогоднішній день в Україні існує понад 20 центрів сертифікації Халяль. Але з огляду на високі вимоги Шаріату, що пред’являються не тільки до виробників продуктів харчування, а й безпосередньо до самих центрам сертифікації Халяль, не кожен з них відповідає цим вимогам. Проводячи дослідження, ми виявили, що серед великої кількості подібних центрів не викликають сумнівів і авторитетними залишаються такі, як «Центр Досліджень та Сертифікації Халяль «Альраід», «Центр Сертифікації «Халяль» і «Центр Сертифікації «Халяль Глобал Юкрейн».